«Привид» не може втекти

— А може бути, що Улінгер використовував «Привида» для цієї мети? — спитала Наталя.

— Наталю Сергіївно, ви, як каже мій син, — геній, — усміхнувся Лежнєв. — Візьмемо ваш здогад за робочу гіпотезу.

— До речі, Наталю Сергіївно, ви знаєте, що під час обшуку у Вукаловича знайдено брильянти? — спитав Винник.

— Не знаю, — повернулася до нього Наталя.

Лежнєв із-за спили показав Виннику кулака, мовляв, не лізь поперед батька в пекло, дай людині подумати.

— Багато брильянтів? — спитала Наталя, не помітивши цього жесту.

— У Вукаловича знайшли дев’ять камінців, — за Винника відповів Лежнєв.

— Стривайте, чи не ці брильянти шукали Вукалович і Пашка-Трактор у підвалі під старою каплицею, коли просівали землю?

— Очевидно, ці, — сказав Лежнєв. — Напевно, їх загубили, коли відкривали тайник. Пам’ятаєте ганчірку, ящик і благенький подертий капшук?

— Але чому ж їх одразу не підібрали?

— Бо в капшуку було не дев’ять, а значно більше камінців. Про їхню кількість і розмір ви можете судити з опису, який «Привид» передав Енкелю. За дим описом у тайнику було сховано близько трьохсот брильянтів.

— Так багато? — здивувалася Наталя.

— У сорок третьому році абверівці вистежили в Синельниковому комерсанта. Він скуповував брильянти у гітлерівських поплічників, які тікали з Кубані та Північного Кавказу. Більшість тих коштовностей були вкрадені.

— Виходить, абверівці пограбували скупника краденого, — сказав Винник..

— Схоже, — відповів Лежнєв. — Реквізовані брильянти в Сосновське привіз фон Бюлов. Полковник Улінгер додав до них коштовності, зібрані його агентами на чорному ринку, і мав намір переправити все це в нейтральну країну. Але йому перешкодив Оскар. Треба сказати, що спочатку Собченко доручив Оскарові тільки перевірити його припущення щодо махінацій Улінгера. Пам’ятаю, коли я зустрів Федора Максимовича в партизанському загоні, він сказав мені, що непокоїться за Оскара, бо Гітлер наказав розслідувати причини провалу німецького наступу на Орловсько-Курській дузі. Собченко навіть мав тоді намір забрати Оскара в Москву. Однак після зустрічі з Оскаром Собченко змінив свої плани — Оскар лишився в Сосновському. Не знаю, в чому полягало нове завдання: мені було відомо, що Оскар добряче налякав Улінгера. І, якщо «синельниківські» брильянти абверівці не змогли переправити за кордон, то в цьому немала заслуга Фріснера.