Olya_#1
- Автор: Худенко Володимир
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Мультимедійне видавництво Стрельбицького
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Olya_#1». Краткое содержание книги:
Гострий сюжет, яскраві постаті героїв та їхні карколомні пригоди, калейдоскопічне тло створеного автором феєричного світу — то все лише засіб, щоб замислитись над сьогоднішнім буттям.
ЦЕНТАВРІЙСЬКА ЗОРЯНИЦЯ
Центаврійська зоряниця — широко розповсюджений жук, близький до земних світляків, один із перших «колоніальних» видів, що поступово еволюціонував на тераформатованих планетах. Його предки були штучно виведені на планетній системі Малої Леди в рамках досліджень біолюмінесценції і пізніше розповсюдились в дикій природі кількох планет. Відрізняється здатністю продукувати яскраве біолюмінісцентне світіння різноманітних відтінків та розвиненою системою комунікації. На материках та островах Лагуни зоряниці успішно пристосувались до умов тамтешніх вологих тропічних та гірських лісів.
ХИЖИЙ ЛІНИВЕЦЬ
Хижий лінивець (або ж — псевдолінивець, «бурдюк») — маловивчена хижа тварина виробництва General Biology, ендемік Лагуни, імовірно, є далеким нащадком земних двопалих лінивців, хоча певна схожість може бути викликана конвергенцією. Судячи з наявних даних, є доволі унікальним нічним хижаком — полює в середніх та верхніх ярусах тропічного лісу, причаївшись та вичікуючи жертву. Тварина має густу довгу шерсть специфічного «захисного» кольору, котра ззовні дуже нагадує епіфітний мох, та може, причаївшись, довгий час зберігати абсолютну нерухомість, критично уповільнюючи навіть процеси дихання. При наближенні жертви стрімко нападає. Харчується дрібними приматоподібними, птахами, декотрими ендемічними видами. Імовірно, є напрочуд агресивною — у вцілілих фрагментах внутрішньої кореспонденції корпорації відмічені навіть поодинокі випадки нападів на дослідницький та службовий персонал.
ANNABEL LEE
Анабель Лі , «Гриваста орхідея» — рослина-епіфіт, близька до земних орхідей. Утворюють цупкі та довгі ліани, масивні помаранчеві квіти мають пелюстки незвичної форми (грива). Широко розповсюджена, отруйна.
ЧОРНИЙ ВАСИЛІСК
Чорний василіск — дивна форма стадних морських та літаючих живих істот, ендемік Лагуни. Вивчені напрочуд слабо. Віддалено нагадують земних скатів, проте, окрім плавання, мають здатність літати. Мають видовжені, напрочуд гнучкі та рухливі плавники, що в атмосфері, імовірно, виконують роль крил. Літають чималими зграями над узбережжям та дельтою рік, полюють на комах та земноводних, можливо, відшукують на поверхні личинки чи якийсь рослинний корм. Достовірно невідомі причини подібного явища — можливо, це пов’язано з розмноженням, або ж зміна середовища є сезонною чи добовою. Судячи з фрагментів кореспонденції General Biology, вид є певною специфічною модифікацією земних скатів чи літаючих риб, а можливо, навіть специфічною варіацією китоподібних.
Оля мимоволі всміхнулась. Капітан не права — інформація цікавенна, і справа тут геть не в біологічному розмаїтті покинутої планети. Проте зараз думати про це не було коли…
Політна палуба Руанди була вельми понурою місциною — ніякого тобі мікроклімату з подихами вітру та пташиним переспівом, ніяких проекційних стель та запахів тихого літа. Та й органіки зовсім мало. Самі холодні відблиски вакуумних перекриттів, довжелезні соти ангарів, пазуристі лаписька підйомників, ліфти, термінали… Недбалі мотки інформаційних з’єднань плелись попід стелею і звично собі мигтіли, струменились, переливались усіма кольорами веселки — панелі вздовж стін вторили їм яскристою рекламою.
То там то сям над оклецькуватими тушами Ембраерів снували ремонтні дрони, пілоти проходжувались шипуватою підлогою, товклись коло терміналів та носились туди-сюди на ліфтах, було гамірно і якось метушливо — вчувався то утробний гул маршових рушіїв «скоп», то вуркіт підйомника, то уривчастий скрик чи посміх, натужний писк гарматних акумуляторів, монотонна голосова реклама од вільних терміналів… Словом — Вавилон.
— Сюди! Сюди!..
Нахабно розштовхуючи колег, до Олі вже підбігала Рамос у червоно-чорному бронескафандрі — у ньому вона виглядала ще більш дебелою. Шолом був складений за потилицею, недбалий вузол смоляного волосся розтріпаний, зовнішня мускулатура скафандра при різких рухах проблискувала ядуче-малиновим та зеленуватим…