Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 2

Далі почали стрімко розвиватися страхітливі події, які залишили невиправний слід жаху в душі Марина Бікнелла Віллетта і додали йому ще добрий десяток літ, хоча його молодість і без того була далеко позаду. Доктор Віллетт довгенько радився із паном Вордом, аж поки вони нарешті дійшли згоди у кількох важливих питаннях, хоча й розуміли, що інші психіатри взяли б ці висновки на сміх. Вони вирішили, що існує якийсь жахливий, який охопив увесь світ, рух, і, поза сумнівом, цей рух був тісно пов’язаний із некромантією, старішою навіть за Салемське відьомство. Принаймні двоє живих людей — та ще один, про кого вони не хотіли думати — були одержимі свідомістю, або й наділені повноцінними особистостями людей, які ходили по цій землі ще 1690 року чи навіть раніше — всупереч, ба навіть незважаючи на всі закони природи. Що ці жахливі почвари — і Чарльз Ворд разом із ними — робили, чи намагалися зробити, вельми очевидно випливало з їхніх листів і прояснювалося з кожного промінчика світла, як сучасного, так і давнього, які вдалося пролити на цю справу. Вони розкрадали могили, незалежно від їхньої давності, зокрема ті, в яких покоїлися наймудріші та найбільші мужі, сподіваючись відродити із тліну і праху якийсь відбиток померлих, щоб живитися їхніми знаннями.

Між цими жахливими розкрадачами могил була налагоджена страхітлива кореспонденція — вони передавали одне одному останки відомих людей із холодним розрахунком учених, які обмінюються книжками; а з піднятого ними з вікового праху вони добували свою могуть та мудрість, які незміримо перевершували все, що протягом існування світу будь-коли вдавалося зосередити у своїх руках одній групі людей. Вони винайшли нечестиві методи, щоб підтримувати ті уми живими, байдуже, в одному, а чи в різних тілах, а ще, очевидно, здобули можливість посягати свідомості мерців, яких вони тримали в себе. Скидалося, що було якесь зерно істини у давніх химерних працях Борела, де він писав про виготовлення навіть із найдавніших останків певної «персті», з якої можна було підняти тіні навіть давно померлих істот. Існувала формула для викликання такої тіні, існувала й формула, щоб обертати її назад у прах; тепер же ці заклинання вони настільки вдосконалили, що їх легко можна було вивчити. Проте слід обережно відроджувати мертвих із праху, бо на старих цвинтарях могильні камені часто переставлялися.