Історія польсько-українських конфліктів т.1

Також українське суспільство, вважаючи однією з головних причин невдачі заколоту в Східній Малопольщі у листопаді 1918 року відсутність сильнішого українського середовища у містах, подальшим етапом розбудови свого національного життя вважає розвиток власного міщанського стану і «здобуття міст», а перш за все Львова, з якого прагнуло б зробити власну національну столицю. У своїй діяльності в напрямку українізації міст головний натиск українці роблять на оволодіння торгівлею, промисловістю і ремісництвом.

З огляду на вищенаведене головною директивою до дії, яка має за мету зміцнення польського елементу у Східній Малопольщі, належить визнати прагнення до створення у цьому регіоні сильного і численного польського міщанства.

— Однією з найважливіших перешкод, які стоять на шляху до створення сильного польського міщанського стану у Східній Малопольщі, належить вважати виняткове зайняття міст і містечок у цьому регіоні єврейським елементом.

Наскільки аналогічна ситуація у містах, які знаходяться на решті території Речі Посполитої, крім свого загальнонародного, економічного й суспільного негативного значення, не перебуває у безпосередньому зв'язку з можливістю утримання національного польського характеру цих же територій, то у Східній Малопольщі вирішення єврейської проблеми на користь польського елементу значною мірою зумовлює успіх цієї акції, яка має на меті забезпечення переваги польськості й тривале зміцнення польської державності на цій ділянці. Тому необхідно застосовувати методи і засоби такого роду, щоб, з одного боку, можна було ефективно стримати збільшення єврейського економічного майнового стану й впливів і щоб темп розвитку українського економічного елементу був якомога сильніше загальмований. З другого боку, так, щоб для польського елементу були створені якнайкращі умови, які роблять можливим його економічний розвиток і те, що за тим іде, — збільшення його чисельності.