Історія польсько-українських конфліктів т.1
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-49-8
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
— Перемишль
Крім того, Ярославський повіт
До цих повітів можна ще додати деякі гміни з сусідніх повітів на тих самих засадах. На згадані території належить направити посилену акцію набирання русинів до безповоротного переселення при одночасній забороні мобілізації поляків. Щоб не розпорошувати еміграційну акцію, яка не має занадто великих можливостей, інші повіти належить залишити поза впливом інтенсивного набору на еміграцію. Обмежений засіб впливу, яким є еміграція, змушує до концентрації і обмеження цілей. У результаті можна отримати у першій фазі діяльності коридор з перевагою польського населення від Збруча аж до території, етнічно повністю польської. Хребтом цього коридору буде залізнична магістраль Краків-Ярослав-Перемишль-Львів-Тернопіль, яка дає змогу належно організувати й економічно допомогти польському населенню. Акція еміграції принесе набагато швидші й кращі результати за умови належної організації скуповування землі у емігрантів-русинів, які від'їжджають, і продажу тієї землі осадникам-полякам. Економічні й структурні причини, які викликають еміграцію, сильно проявляються майже на всій території південно-східних воєводств.
— Вплив за допомогою еміграції
Заморська еміграція є безповоротною, і з цієї точки зору повинна бути доступною перш за все руському населенню з території названих 13 повітів. Континентальна еміграція, на 80 % сезонна, як правило, носить заробітчанський і тимчасовий характер і, як така, повинна охоплювати перш за все польський елемент. Обидва види повинні застосовуватись залежно від етнографічної, економічної і геополітичної ситуацій. У відношенні до південно-східних воєводств застосовуються вказані нижче принципи.
— Заморська еміграція
В обсязі заморської еміграції Міністерство соціальної опіки застосовує такі рекомендації:
— Заборонений набір поляків зі змішаних територій.
— Акція набору спрямована, головним чином, на меншини, які проживають на змішаних теренах, з нестабільною перевагою польського населення або меншин (як, наприклад, 13 повітів, перерахованих вище).
— Не гальмується еміграція меншин з інших теренів.
Навіть за нинішніх реальних можливостей заморської еміграції (від 7 до 20 тисяч осіб із Польщі — крім євреїв) у деяких повітах до виїзду на еміграцію достатньо кількох або кільканадцяти тисяч неполяків, щоб досягнути стабільної переваги польського елементу (близько 60 %) впродовж кількох років на території 4–5 повітів.
На пропозицію Міністерства соціальної опіки міжміністерською еміграційною комісією дня 24.11.1938 р. одноголосно прийнято відповідну ухвалу, яка має за основу вищезазначені наміри і у 1938 році повністю введена в дію. Труднощі у широкому здійсненні згаданих директив становлять:
— Валютні привілеї — в середньому на 1 заморського емігранта (незалежно від статі чи віку) припадає близько 1000 злотих, безповоротно вивезених за кордон;
— Обмеження і труднощі з боку держав імміграції;
— Попереднє зацікавлення нашого Міністерства закордонних справ, головним чином, питанням еміграції поляків (аж до 1938 року) з одночасним ставленням до еміграції з Польщі представників слов'янських меншин як до другорядної проблеми.
Підтвердилась та обставина, що бюджетні кредити Міністерства закордонних справ витрачались до цього часу, як правило, на польське осадництво, саме Міністерство закордонних справ виступало навіть з пропозицією призупинення еміграції українців на деякі південноамериканські території (наприклад, до Парагваю).
З огляду на те необхідна масштабна акція Міністерства закордонних справ у напрямку підтримки виїзду русинів до ряду країн імміграції і відповідне спрямування, по можливості, всіх кредитів з бюджету Міністерства закордонних справ на підтримку руського осадництва у заморських країнах. Певні рішення у цьому напрямку вже прийнято. (…)
AAN, PRM, akta grupowe, 148–264, s. 9
Міністерство закордонних справ.
Суворо таємно.
Справи Східної Малопольщі.
І. Загальні зауваження
Розглядаючи проблему Східної Малопольщі з точки зору інтересів держави, стверджую:
— Належність тієї провінції до Речі Посполитої вважаю необхідною і незамінною умовою запевнення Польщі можливості проведення власної і незалежної закордонної політики. Втрата цієї провінції звела б безповоротно нашу державу до ролі другорядної, що з огляду на двох наших небезпечних сусідів мусило б закінчитись залежністю від них Польщі і обмеженням її незалежності.