Історія польсько-українських конфліктів т.1
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-49-8
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
Акція переселення зустрічається з такими перешкодами: а) небажання адвокатів і стажерів-правників поляків з інших місцевостей до переїзду в Східну Малопольщу, викликане:
— зубожінням тамтешньої адвокатури і несамовито важкою конкурентною боротьбою з євреями і українцями, — страхом перед українським терором (…)
Справа переселення українців-суддів до інших дільниць:
З огляду на принцип неможливості усунення і переведення судді таке переведення суддів може відбутись тільки шляхом підвищення, тобто у межах звільнених посад у судах вищих інстанцій. Якби сама приналежність до української національності повинна була стати причиною до підвищення — це викликало б зрозуміле розчарування серед поляків-суддів.
AAN, PRM, akta grupowe, 148–264, s. 90
Міністерство транспорту.
(Зміцнення польського елементу в Східній Малопольщі)
Частина І. Загальні питання
А. Польська державна залізниця
Територія окружної дирекції державної залізниці у Львові майже збігається з територією трьох південно-східних воєводств: Львівського, Станіславського і Тернопільського.
На усій мережі шляхів сполучення дирекції Львівської залізниці загальною довжиною 3 023 км працювало дня 1 січня 1939 року 23 386 працівників, у тому числі 4 876 сезонних працівників, зайнятих лише у певні пори року.
Національний склад зайнятих працівників ілюструє додаток № 1,з якого видно, що на загальну кількість 23 386 працівників дирекції є 3672 працівники української національності, що становить 15,7 %. На кількість 3672 залізничних працівників-українців припадає 1006 сезонних працівників, яких приймають у певні пори року на обмежений час.
Національний склад працівників, зайнятих у окремих службах, ілюструє додаток № 2, при цьому треба додати, що найбільше працівників української національності налічує дорожна служба, а найменше електротехнічна служба і центральна дирекція. Якщо йдеться про керівні посади, то на загальну кількість цих посад, 490, поляків — 480, євреїв — 5, німців — 4, росіян — 1. Українців на керівних посадах немає.
Стан зайнятості українців на окремих вузлах і залізничних лініях відсотково є нерівномірним. Найбільше зосередження українського елементу мають вузли (станції), які знаходяться на терені української більшості.
До складу цивільного аеропорту у кількості 22 працівників належать виключно працівники польської національності, яких набирають з колишніх військових. Будівельні роботи у таборах планеризму в Устяновій і Безміховій ведуть підприємці-поляки.
Відділ автомобільного транспорту в Коломиї налічує 82 працівники, серед яких 75 польської національності, 5 українців і 2 німці.
Якщо вважати, що населення території трьох південно-східних воєводств становить нині близько 6 500 000 осіб (дані малого статистичного щорічника за 1937 рік + натуральний приріст), то на кожні 100 000 населення тих воєводств польська державна залізниця працевлаштовувала близько 360 осіб, з них 293 поляки, 56 українців, 11 інших національностей (євреїв, німців, росіян). У відношенні до загальної довжини колії Львівського округу (3 023 км) припадає в середньому на кожні 10 км 63 поляки, 12 українців, 2 особи інших національностей.
Слід підкреслити, що акцію ополячення залізничного персоналу Міністерство транспорту проводить уже довгий час шляхом звільнення зі служби українського елементу, надзвичайно шкідливого і небезпечного. Кількісне скорочення цього елементу у Львівській дирекції протягом останніх 4 років показує таблиця (додаток № 3).
Б. Водні і шосейні дороги
Загальна довжина шосейних доріг на території Львівського, Станіславського і Тернопільського воєводств становить 39 981 км, водних доріг — 3095 км. Кількісний стан державних функціонерів і працівників самоуправління, зайнятих у цій галузі транспорту, і національні відносини представляє таблиця (додаток № 4).
З цього порівняння випливає, що на загальну кількість державних функціонерів, зайнятих постійно у відділі Міністерства транспорту Львівського, Станіславського і Тернопільського воєводств, у кількості 437 є 378 поляків, 46 українців, 13 інших національностей. Якщо йдеться про працівників самоврядування, щодо яких Міністерство транспорту має обмежені можливості впливу, то на загальну кількість 2006 припадає 1489 поляків, 500 українців, 4 інших національностей. На керівних посадах українців немає.