Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді
- Автор: Ялом Ирвин
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2018
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді». Краткое содержание книги:
Затишний кабінет. Навпроти вас на м’якій та зручній кушетці сидить він — психотерапевт, той, хто вислухає історію ваших страждань, допоможе… Йому ви готові повністю довіритися. А як щодо нього? Чи так само ваш лікар відвертий з вами?
За допомогою історії Ернеста Леша, досвідченого фахівця, автор відкриває перед читачем загадковий і не завжди привабливий зворотний бік психотерапії. Які таємниці минулого приховує Ернест, про що він думає під час чергового сеансу, дивлячись на свого пацієнта? І, зрештою, хто такий терапевт: бог чи людина зі своїми хибами та слабкостями? Перед вами – психотерапія без прикрас.
Особливістю цього сеансу стало те, що Ернест дотримувався своєї обіцянки бути максимально відвертим і відчував, що це допомогло йому контролювати ситуацію. По-перше, він залучив групу до продуктивної дискусії: вони обговорювали свої фантазії з приводу того, хто був «мазунчиком» психотерапевта. Звісно, це був досить стандартний крок — більшість спеціалістів зробили б те саме. Але потім Ернест зробив те, на що мало хто з них наважився б: він відкрито розповів про своє ставлення до кожного члена групи. Звісно, йшлося не про антипатію чи любов — такі глобальні зауваження не пішли б їм на користь — а про те, які риси кожного з учасників йому імпонували, а які навпаки відштовхували. Тактика виявилася напрочуд ефективною: кожний член групи вирішив зробити те саме відносно інших, і в результаті всі отримали цінний зворотний зв’язок. «Як приємно, — міркував Ернест, — вести свої війська з фронту, а не з тилу».
Він вимкнув комп’ютер і швиденько проглянув записи з попереднього сеансу Каролін. Перш ніж вийти до неї, він повторив основні правила «самовикриття» психотерапевта, що їх встиг сформулювати:
1. Відкривайся настільки, наскільки це корисно для пацієнта.
2. Відвертість має бути поміркованою. Пам’ятай, що ти робиш це для пацієнта, а не для себе.
3. Якщо хочеш і надалі працювати в цій галузі, завжди думай про те, як твою відвертість сприйняли б інші психотерапевти.
4. «Самовикриття» психотерапевта має враховувати етапи лікування пацієнта. Зважай на час: відверте зізнання, яке було б ефективним на пізній стадії терапії, може завдати пацієнтові шкоди на ранній.
5. Психотерапевти не повинні ділитися почуттями, які спричиняють їхній внутрішній конфлікт. Над такими моментами слід працювати під час супервізії чи особистої психотерапії.
Керол рішуче увійшла до кабінету. Сьогодні вона хотіла отримати конкретні результати. Вона зробила кілька кроків уперед, але не сіла на місце, натомість просто стояла поряд із ним. Ернест почав було опускатися на своє крісло, але, помітивши, що Каролін височіє над ним, завмер і здивовано підвівся.
— Ернесте, у середу я вибігла з вашого кабінету, бо мене дуже вразили ваші слова. І зовсім забула про наші обійми. Ви навіть не уявляєте, як це на мене вплинуло. Мені страшенно бракувало цього протягом останніх двох днів. Я почувалася так, ніби втратила вас, неначе ви зникли з мого життя. Я хотіла вам зателефонувати, але голос у слухавці не зміг би допомогти. Мені потрібен фізичний контакт. Ви можете зробити це для мене?
Ернест намагався приховати задоволення від цих «обіймів на знак примирення». Якусь мить він вагався, а тоді сказав:
— Ми ж домовилися про це говорити, — і легенько обійняв її за плечі.
Він сів на місце, відчуваючи, як калатає його серце. Йому подобалася Каролін і подобалися ці дотики: м’якість кашемірового светра, тепле плече, тоненька, майже непомітна, смужка бюстгальтера на спині, її пружні груди, що торкаються його грудей… Попри те, що обійми були невинними, він повернувся на місце, почуваючись брудним.
— А ви помітили, що я не обійняла вас на прощання? — поцікавилася Керол.
— Авжеж, я це помітив.
— Вам бракувало моїх обіймів?
— Я усвідомив, що мій коментар із приводу вашої доньки зачепив певні струни глибоко всередині вас. Пошкоджені струни.
— Ви обіцяли бути зі мною чесним, Ернесте. Прошу, не треба цих психотерапевтичних штучок. Просто скажіть: вам бракувало цих обіймів? Вам неприємно, коли я вас обіймаю? Чи приємно?
Ернест відчув у голосі Каролін нотки наполегливості. Очевидно, обійми мають для неї велике значення, як підтвердження і її привабливості, і його обіцянки бути якомога ближчими. Він відчув, що його загнали в глухий кут. Ернест ретельно добирав потрібні слова, а тоді вичавив із себе чарівну усмішку й сказав:
— Якщо настане день, коли я вважатиму обійми такої привабливої жінки, як ви (привабливої в усіх значеннях цього слова), неприємними, тоді вже доведеться кликати трунаря.
Керол це неабияк підбадьорило. «Напрочуд приваблива жінка в усіх значеннях цього слова!» Ось вони — привиди Кука і Цвейзунґа! Отже, мисливець виходить на полювання. Тепер час здобичі стрибати в пастку!
— Розкажіть трохи більше про те, чому доторки є для вас важливими, — вів далі Ернест.
— Навіть не знаю, що додати, — мовила Керол. — Я знаю тільки те, що можу годинами думати про те, як торкаюся до вас. Іноді це неймовірно збуджує, я понад усе хочу відчути вас у собі, щоб ви вибухнули, мов гейзер, і наповнили мене гарячою вогкістю. А подеколи це просто думки про теплі й люблячі обійми. Цього тижня я навіть лягала спати раніше, аби уявити, що ви поряд зі мною.