Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0141-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
Народні засідателі, які беруть безпосередню участь у розгляді судових справ, підлягають захисту відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів».
Участь народних засідателів у здійсненні судової влади є їхнім громадянським обов’язком. Причому у правовому становищі народних засідателів поєднуються два начала: за способом їх обрання — вони виступають як представники громадськості, а за характером здійснюваної ними діяльності у суді — представниками держави, від імені якої вони діють. Тому діяльності народних засідателів у суді властива низка особливостей, характерних також для професійних суддів. Процесуальне законодавство під суддею безпосередньо розуміє й народного засідателя. Наприклад, при розгляді у суді кримінальної справи народний засідатель має рівні з професійним суддею права при здійсненні правосуддя (ст. 17 КПК), підлягає відводу на тих же підставах, що й суддя (ст. ст. 54–57 КПК), а у разі прийняття завідомо неправосудного вироку — кримінальній відповідальності (ст. 375 КК).
Серед обов’язків народних засідателів можна виокремити наступні:
1) повідомити голову суду про обставини, що виключають можливість його внесення до списку народних засідателів;
2) надати необхідну правдиву інформацію про себе і про стосунки з іншими особами, що беруть участь у справі;
3) своєчасно подати заяву про звільнення від виконання обов’язків народного засідателя у конкретній справі;
4) вчасно з’являтися для участі в судовому засіданні;
5) зберігати порядок у судовому засіданні і підкорятися законним розпорядженням головуючого;
6) не відлучатися із залу судового засідання під час розгляду справи;
7) не спілкуватися у справі з особами, що не входять до складу суду, без дозволу головуючого;
8) не збирати відомості у справі поза судовим засіданням.
Неявка без поважних причин у судове засідання народного засідателя вважається неповагою до суду.
Народний засідатель вправі:
1) брати участь у дослідженні всіх доказів, які мають значення для вирішення питань по справі, що розглядається за їх участі;
2) ставити питання підсудному, потерпілому, свідкам, експертам;
3) брати участь в огляді речових доказів, документів, а також під час провадження судом інших процесуальних дій;
4) просити головуючого роз’яснити норми закону, що стосуються справи, не зрозумілі для нього поняття, зміст оголошених у суді документів;
5) робити письмові нотатки під час судового засідання.
За рахунок Державного бюджету України народним засідателям за час виконання ними обов’язків по здійсненню правосуддя виплачується матеріальна винагорода. Це середньомісячний заробіток або пенсія, яку одержує народний засідатель. Якщо ж середньомісячний заробіток чи пенсія менші, ніж посадовий оклад судді того суду, де народний засідатель брав участь у здійсненні правосуддя, матеріальна винагорода виплачується в розмірі посадового окладу судді.
В разі коли народний засідатель приїжджає з іншого міста і на період розгляду справи в суді наймає житло чи для приїзду до суду користується громадським транспортом, йому виплачуються добові і відшкодовуються витрати на наймання житла та на проїзд.
Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю на час виконання громадянами обов’язків народного засідателя їм гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ст. 265 КЗпП).
Під час виконання народним засідателем обов’язків у суді керівник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності не має права звільнити його з роботи або перевести на іншу роботу без його згоди. Не може бути звільнений з роботи чи переведений на іншу роботу народний засідатель і з мотивів виконання ним обов’язків у суді. Дії керівника підприємства, установи, організації, який допустив звільнення чи переведення на іншу роботу народного засідателя за названих обставин без його згоди, є грубим порушенням законодавства про працю і тягнуть відповідальність, передбачену ст. 41 КУпАП.
Для захисту прав і законних інтересів народних засідателів можуть застосовуватися такі заходи: а) їх особиста охорона, охорона їх житла та майна; б) видача їм зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; в) встановлення телефону за місцем їх проживання; г) використання технічних засобів контролю і прослуховування їх телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; ґ) їх тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку; д) забезпечення конфіденційності даних про об’єкти захисту; е) переведення їх на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів тощо (ст. 5 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»).