Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Поліція - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Поліція

Электронная книга - «Поліція». Краткое содержание книги:

Норвежець Ю Несбьо (нар. 1960 р.) у себе на батьківщині спочатку став відомим як економічний оглядач (він закінчив Норвезьку школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи «Di Derre», а наприкінці 90-х ще і як письменник, автор серії романів про поліцейського Харрі Холе. Перший з романів серії — «Нетопир» (1997) — був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання «миттєвого бестселера» й приніс авторові престижну премію «Срібний ключ». У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи Ю Несбьо «Нетопир», «Червоногрудка», «Безтурботний», «Привид», «Мисливці за головами», «Таргани», «Леопард», «Сніговик» та ін. 
Офіцера поліції знаходять мертвим на місці давнього вбивства, у розслідуванні якого він брав участь. Коли те саме трапляється з двома іншими поліцейськими, стає зрозуміло, що це не випадковість. До того ж ці давні справи не було розкрито. Нові вбивства скоєно з жахливою жорстокістю, а у поліції немає жодних припущень. І що найгірше: вони втратили свого кращого слідчого — Харрі Холе, який пішов з поліції, щоб викладати у Поліцейській академії… 
1 ... 127 128 129 130 131 132 133 134 135 ... 206
Перейти на страницу:

— М-м-м, не знаю, чи це добре. Як щодо простішого пояснення? Валентин не такий обережний, яким має бути, бо йому нічого боятися.

— Не розумію, Харрі.

Харрі затягнувся і випустив дим із куточка рота, втягуючи його знову через ніс. Цього трюку він навчився у білявого німця, що грав на диджериду у Гонконгу: "Exhale and inkale at the same fucking time, mate, and you can smoke your citarettes twice".[42]

— Іди додому і відпочинь, — запропонував Харрі, — нелегкий видався день.

— Спасибі, але начебто психолог тут я, Харрі.

— А вбивця, що тримав блискучу сталь біля твого горла? Пробач, лікарю, але тобі не вдасться позбутися цього спогаду в раціональний спосіб. Жахи юрмляться чергою, повір мені, я там був. Тож поговори про це з колегою. Це наказ.

— Наказ? — обличчя Столе злегка викривилося в подобі посмішки. — Тепер ти шеф, Харрі?

— А ти коли-небудь у цьому сумнівався? — Харрі опустив руку в кишеню і дістав телефон. — Слухаю?

Він кинув недопалок додолу:

— Загасиш? Вони дещо знайшли.

Столе Еуне подивився услід Харрі, що зник у дверях. Потім перевів погляд на недопалок і обережно опустив на нього черевик. Натиснув. Покрутив ступнею. Відчув, як під тонкою підошвою сигарета розвалилася. Столе відчув приплив люті. Він знову покрутив ступнею, втираючи фільтр, попіл, папір і м’які рештки тютюну в асфальт. Потім кинув свій недопалок і повторив рух. Йому хотілося кричати, бити, сміятися, плакати. Він відчував усі відтінки смаку своєї сигарети. Він жив! Жив, дідько б їх усіх узяв!

— Готель "Касба" на вулиці Ганге-Ролв, — повідомила Катрина Харрі, що ще не встиг зачинити за собою двері. — У цей готель зазвичай посольства селять своїх співробітників, поки їм шукають житло. Порівняно недорогий, номери маленькі.

— М-м… Чому саме цей готель?

— Це єдиний готель, куди постачають такі ватні палички. Розташований у тому районі міста, по якому проходить маршрут дванадцятого трамвая, — сказав Бйорн. — Я зателефонував туди. У них не зареєстровані Ставнес, Єртсен і Юхансен, але я відправив їм фоторобот, складений Беатою.

— І?

— Портьє сказав, що у них є схожий постоялець, такий собі Савицький. Той сказав, що працює у Білоруському посольстві. Зазвичай він іде на роботу в діловому костюмі, але останнім часом став ходити у спортивному. І їздити на велосипеді.

Харрі схопив слухавку стаціонарного телефону:

— Хаген? Нам потрібна "Дельта". Негайно.

Розділ 33

— Значить, ти хочеш, щоб я це зробив? — сказав Трульс, крутячи у руках келих пива.

Вони сиділи у бістро "Кампен". Мікаель запевнив його, що це — пристойний ресторан у стилі Східного Осло, вважається популярним у правильних людей, які більше цікавляться культурою, ніж грошима, у людей, низького річного доходу яких вистачає лише на те, щоб підтримувати свій студентський стиль життя, не викликаючи при цьому співчуття.

Трульс прожив у Східному Осло усе своє життя, але ніколи не чув про це місце.

— А навіщо мені це робити? — поцікавився він.

— Тимчасове усунення, — сказав Мікаель, виливаючи рештки води з пляшки в склянку. — Я його скасую.

— Справді? — Трульс із підозрою подивився на Мікаеля.

— Так.

Трульс зробив ковток із келиха і провів рукою по губах, хоча піна вже давно осіла. Він не поспішав.

— Якщо це так просто, чому ти не зробив цього раніше?

Мікаель заплющив очі і глибоко вдихнув:

— Це не так просто, але я це зроблю.

— Тому що…

— Тому що зі мною буде покінчено, якщо ти не допоможеш.

Трульс реготнув:

— Це ж треба! Як швидко усе може змінитися! Еге ж, Мікаелю?

Мікаель Бельман огледівся. Зал був повен, але він вибрав це місце, бо сюди не ходили поліцейські, а він не повинен був потрапляти їм на очі в компанії Трульса. І він підозрював, що Трульс це зрозумів. Ну то й що?

вернуться

42

Видихай і вдихай водночас, синку, так ти зможеш викурити кожну сигарету двічі (англ.).

1 ... 127 128 129 130 131 132 133 134 135 ... 206
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)