Поліція

— Повтори, що ти сказав? — вимовила Катрина, дивлячись на чорний монітор.

У світі за межами Котельні вже була друга половина дня, тут же повітря було задушливе від випарів людських тіл.

— Я сказав, що відповідно до директиви про зберігання даних зображення людей на трибунах були видалені, — відповів Бйорн. — І як бачиш, я мав рацію.

— А я що казала?

— Ти сказала, що файли — як собаче лайно на підошві кросівки, — сказав Бйорн. — Їх неможливо видалити.

— Я не казала "неможливо", — відповіла Катрина.

Четверо людей сиділи навколо монітора комп’ютера Катрини. Коли Харрі подзвонив Столе і попросив прийти, у голосі Столе передовсім відчулося полегшення.

— Я сказала, що це складно, — мовила Катрина. — Але, як правило, десь знаходиться їх дзеркальне відображення, яке розумний комп’ютерник здатний відшукати.

— Чи комп’ютерниця? — припустив Столе.

— Ні, — сказала Катрина. — Жінки не вміють паркуватися у проміжку між машинами, вони не пам’ятають результатів футбольних матчів і не в змозі навчитися останніх комп’ютерних новинок. Для цього потрібні дивні чолов’яги у футболках з емблемами різних музичних груп, що ведуть мізерне сексуальне життя. Так повелося з кам’яного віку.

— Тобто ти не можеш…

— Я кілька разів намагалася пояснити, що я не фахівець із комп’ютерів, Столе! Мої пошукові системи дісталися до файлосховища Норвезького футбольного союзу, але усі відеозаписи були стерті. А проникнути глибше я, на жаль, не можу.

— Ми заощадили б трохи часу, якби послухали мене, — зауважив Бйорн. — Що робитимемо?

— Але я не сказала, що більше нічого не можу, — продовжувала Катрина, як і раніше звертаючись до Столе. — Я маю кілька відносних переваг, таких, як жіноча чарівливість, нежіноча настирливість і повна відсутність сором’язливості. А це може принести результати у світі комп’ютерних маніяків. Загалом, те, що якось привело мене до цих пошукових систем, забезпечило мені прихильність одного індійського комп’ютерника із псевдонімом Сайд Кат. І годину тому я зателефонувала в Хайдарабад і послала його по сліду.