Таємний агент Микола Гоголь
- Автор: Кралюк Петро
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 9786176792529
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Таємний агент Микола Гоголь». Краткое содержание книги:
Схожі характеристики бойових якостей козаків є й у «Тарасі Бульбі». У повісті мовиться, що козаки вмілі в бою. Звертається увага на їхні морські походи, а також на використання возів під час бою. Про те, що кіннотники з козаків погані, Гоголь переважно мовчить. Хоча в повісті є один момент, де йдеться про перевагу кінного татарина над козаком: мовляв, козак татарина на коні не зможе догнати.
Відзначає Боплан енергійність і певну зовнішню «естетичність» козаків: «Вони високі на зріст, жваві, енергійні, люблять ходити в гарному одязі, яким особливо хизуються, коли пограбують його у своїх сусідів, бо в інших випадках вдягаються досить скромно». Отже, ця «естетичність» поєднується з «молодецтвом», яке супроводжується грабунками. Щось подібне зустрічаємо в «Тарасі Бульбі», коли описуються козаки, які перебувають на Січі.
Далі Боплан звертає увагу на риси радше негативні, ніж позитивні. Наприклад, говориться про лінощі козаків: «…вони зовсім не хочуть працювати, хіба що при крайній потребі, коли їм немає за що купити необхідне. Вони воліють краще піти позичити все потрібне у турків, своїх добрих сусідів, аніж потрудитися, щоб самим його надбати тощо, їм доволі, коли є що їсти й пити». Ці лінощі поєднуються з безпробудним пияцтвом: «…я гадаю, навряд чи жоден інший народ у світі давав би собі стільки волі у питті, як вони, бо не встигають протверезіти, як одразу (як-то кажуть) починають лікуватися тим, від чого постраждали». Або ще таке: «Немає також серед них жодного, якого б віку, статі чи становища він не був, хто б не намагався перевершити свого товариша у пиятиці і гульні. Немає серед християн і таких, котрі б настільки, як вони, призвичаїлися не дбати про завтрашній день». Правда, відзначає Боплан, таке діється «…тільки під час дозвілля, бо коли вони воюють або коли задумують якусь справу, то вкрай тверезі».
Подібне трактування негативних рис козаків зустрічається і в «Тарасі Бульбі», де чимало говориться про їхнє лінивство, про те, що вони часто живуть з грабунку, що награбоване легко можуть прогуляти. Говориться в повісті й про безпробудне козацьке пияцтво, особливо на Січі. У принципі, про ці негативні риси Гоголь міг довідатися й з інших джерел: про це говорилося в фольклорних творах, у «Енеїді» Котляревського, в «Конотопській відьмі» Григорія Квітки-Основ’яненка тощо. Але, схоже, Боплан підкріпив Гоголя в думці, що пияцтво й лінивство притаманні козакам.
Боплан трактує козаків як християн. Проте він, на відміну від деяких інших західних авторів, чітко розуміє, що християнство козаків різниться від християнства західного. Вказує він і на релігійний формалізм козаків, характеризуючи їхню релігійність так: «Вони сповідують грецьку віру, яку по-своєму називають руською [Rus], дуже шанують святкові дні і дотримуються постів, які у них тривають 8 або 9 місяців на рік і полягають в утриманні від м’яса. Вони настільки вперті в дотриманні цієї формальності, що переконують себе, ніби порятунок [їхньої душі] залежить від зміни їжі».
Гоголь у «Тарасові Бульбі» теж, говорячи про релігійність козаків, вживає термін руська («русская») віра. У другій редакції повісті навіть підкреслюється, що козаки за цю віру помирають. Натякає Гоголь і на релігійний формалізм козаків.
Загалом у Боплана, як і в «Тарасі Бульбі», простежується чимала амбівалентність у характеристиці українського козацтва. З одного боку, «вони дотепні, кмітливі, винахідливі і щедрі, не прагнуть до великого багатства». Проте з іншого — «це люди віроломні, зрадливі, підступні, яким довірятись можна, лише добре розваживши».
Також Боплан говорить, що козаки «надзвичайно кохаються у своїй свободі, без якої не уявляють життя».
І «саме через це вони такі схильні до бунтів та повстань проти місцевих вельмож, як тільки відчують утиски. Тому рідко минає 7–8 років без того, щоб вони не бунтувалися і не піднімалися проти них». Певно, цю ментальну рису Боплан теж трактував амбівалентно. Йому імпонувала схильність козаків до свободи, але сумнівно, щоб він був у захваті від козацьких бунтів. Тому, відзначивши цю рису, Боплан відразу ж говорить про підступність козаків.
У «Тарасі Бульбі» теж багато говориться про любов козаків до свободи і про те, що за свою свободу вони ладні воювати. Інша річ, що ця війна не завжди виглядає розумно. У другій редакції повісті є епізод, де робиться натяк на схильність козаків до «нерозумних» бунтів. Таким бунтом є організоване Тарасом Бульбою переобрання кошового отамана на Січі.