Сховай мене від темряви
- Автор:
- Язык: украинский
- Год: Strelbytskyy Multimedia Publishing
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Сховай мене від темряви». Краткое содержание книги:
Щоб розібратися в цій ситуації, Поліна звертається до магії. За її допомогою, вона проживає своє минуле життя. Дівчина дізнається, що давним — давно, за часів Полянів, вона була донькою голови племені. ЇЇ наречений — Стриба, намагається відстояти їх кохання перед Серафимом. Янгол має намір сам одружитися з дівчиною. Однак, врода Поліни сяйнула навіть до пекла, і Пан, володар темного світу, зав’язує вузли долі так, що Поліна повинна обрати між чоловіками. Проте її вибір стає трагічним для всіх учасників, окрім Пана. Зло, за своєю звичкою, лише відходить в бік, на деякий час, щоб з’явитися в усьому своєму темному сяйві…
— Якісь нудні ці греки! — Сказав Сашко, він колупав зубочисткою поміж зубами. Худорлявий противний хлопчисько, але мав гострий розум. — От ви, Пані Поліна, вірите в це?
— Я не знаю в що вірити. За часів студентства намагалася знайти відповіді, коли саме почалося таке пекло на землі. Коли ж ніч перестала бути тихою. Прочитала безліч книжок.
— І що, знайшли? — Спитала красунечка Оля.
— Можливо. — За звичкою я присіла на край свого столу, знаю вчителя так не роблять. Але саме так я знаходила точку аудиторії. Ніби саме там була кнопка, яка вмикала увагу учнів. — Колись, наші пращури жила плем’ям і звалися полянами. Переважно займалися землеробством, тому обирали для заселення край поряд із рікою. Однією осінню сталася подія, яку в джерелах називають «мороком». На період збору урожаю було призначено весілля між найвродливішою дівчиною племені та найсміливішим парубком. Звали їх Поліна та Стриба. Як водиться, всі заздрили їм. Особливо молодша сестра Поліни. Вона звернулася до відьми. Просила знайти собі такого нареченого, щоб всі тільки й говорили про них. Відьма закликала якісь невідомі сили й напередодні весілля до полянів завітав Перун. Гарний, сильний, владний. Однак він не звернув уваги на молодшу підступну сестру, його серце полонила Поля. Він запропонував їй одружитися. На роздуми дав два дні, до молодого місяця. Звісно, куди ж без нього. На світанку другого дня Полі потрібно було запалити вогнище біля річки. Ліве — якщо вона вирішить обрати Перуна, праве — Стрибу. А за два дні, може тижні, я не впевнена в перекладі, повинно було відбутися весілля. Про що думала ця дівчина, в міфі не говориться. В них, взагалі, мало уваги приділяється внутрішнім хвилюванням. Особливо жінок.
— От паскудство. — Процідила ледве чутно хтось із дівчат. Я удала, що нічого не почула, адже так-то — «паскудство». — Так от. Поліна обрала Перуна.
— Ну звісно. — Хмикнув Максим. Які ж ці хлопці амбіційні! Проте вголос цього не сказала, натомість продовжувала. — В день їхнього з Полею весілля, Стриба з якогось переляку вбиває себе на очах всіх полян.
— Чого це він таке уткнув?
— Не знаю дівчата. Папірус, на якому був записаний міф був старий і подертий. Цілі рядки вицвіли від часу, тому і багато прогалин. Але здається, Поліна обрала Перуна. І Стриба з відчаю вбиває себе. Але в той час пролунав скрипучий регіт по всьому урочищу. Потріскалася земля. Із щілей почали виповзати злидні та анчутки на чолі з Чорнобогом. Сміючись кривим ротом повз він по галявині, а його потворна дружина танцювала навколо нього. Потім вона почала кричати якісь закляття і Стриба ожив. Вона сказала, щоб він забирав свою Поліну й вшивався в пекло. Як вони і домовлялися з сестрою Поліни. Та дурепа, обміняла душі Стриби й Поліни на милість Перуна. Тільки вона зовсім не очікувала, що Поліна і Перун покохають один одного.
— Якось все заплутано. — Сказала Світланка підфарбовуючи губи, значить скоро дзвоник.
— Що поробиш, завжди знайдуться заздрісники.
— Так, а далі, що?
— Далі Стриба увів Поліну в сутінковий світ. І саме коли вони переступили межу, на мить стало зовсім тихо. А потім поповзла вся нечисть із розлому в землі, яку утворив Чорнобог. Хапали людей, рвали на куски, пили кров. Почав відбиватися Перун, але його вогняні стріли гаснули в сутінках і не вбивали істот. Так зайшов морок на землю, в якому живуть потворні істоти.
— Якось нелогічно. — Сказав Сашко, — чому настав морок?
— Там щось сказано, про те, що Поліна повинна була народити сина. Саме ця дитина зможе покінчити з Чорнобогом і його володарюванням. Однак, хто повинен був стати батьком, цієї дитини, не сказано. Тому підступами Чорнобога, Стриба вбиває себе. Він вже не може дати життя комусь, навіть попри те, що ожив. А Перун не зміг знайти Поліну в пеклі. Здається так.
— А він її шукав? — Спитала з надією учениця, ім’я якої я не могла вимовити, вони була кореянкою.
— Так, там дуже багато тексту з описом його пошуків. Однак, папірус обірваний. Останні рядки такі: «Вона стане ламією і буде пити кров доти, доки ти не знайдеш її в сутінках…»
— Яка гарна легенда! — Мрійливо сказала Зорянка, біленька гарнюня.