Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0141-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
2. Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків народного засідателя;
3) які мають не зняту чи не погашену судимість;
4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;
5) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;
6) особи, які не володіють державною мовою.
3. Особа, включена до списку народних засідателів, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.
Народні засідателі — це громадяни України, покликані разом з професійними суддями вирішувати судові справи, тим самим забезпечуючи безпосередню участь народу в здійсненні правосуддя.
Список народних засідателів за поданням голови місцевого суду затверджується відповідною місцевою радою.
Виходячи з кола прав і обов’язків, які народні засідателі повинні виконувати, здійснюючи правосуддя (участь у розгляді складних кримінальних справ щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, за які законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, враховуючи тривалість розгляду таких справ, оскільки нерідко виявляється, що особи, притягнуті, до відповідальності, поряд з названими злочинами, вчинюють ще й багато інших, в яких суд повинен також детально розібратися, тощо), законодавець встановив, хто з громадян може бути включений до списків народних засідателів.
Народним засідателем може бути лише громадянин України, який а) досяг 25-річного віку; б) постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція суду, до списку народних засідателів якого він включений; в) дав згоду бути народним засідателем.
Перш ніж включити певну особу до списку народних засідателів, необхідно перевірити: чи не визнана ця особа обмежено дієздатною або недієздатною; чи не має вона якогось хронічного психічного або іншого захворювання, у зв’язку з чим не може виконувати обов’язки народного засідателя; чи не має вона не знятої або не погашеної судимості; чи не ведеться щодо неї кримінальна справа. Необхідно з’ясувати, де і ким працює особа, яка підлягає включенню до списку, чи не займає вона якусь посаду, з якою неможливе суміщення обов’язків народного засідателя (депутат, суддя, прокурор, адвокат тощо).
Та обставина, що громадянин визнаний обмежено дієздатним або недієздатним, може бути підтверджена наявністю відповідного рішення суду. Наявність хронічного психічного чи іншого захворювання, що може перешкоджати виконанню обов’язків народного засідателя, встановлюється з відповідних медичних документів, висновку експертизи.
Наявність не знятої чи не погашеної судимості підтверджується вироком суду, матеріалами про звільнення від відбування покарання. Те, що стосовно певної особи проводиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи, може бути підтверджено довідкою відповідного органу.
Те, що громадянин займає одну з посад, перелічених у п. 4 ч. 2 статті, що коментується, підтверджується довідкою органу, де він працює.
До списку народних засідателів не може бути включена особа, яка не виявила бажання брати участь у здійсненні правосуддя. Наявність згоди бути народним засідателем має бути підтверджена відповідною заявою цієї особи.
Якщо ж до списку була включена особа, яка не може виконувати обов’язки народного засідателя з причин, названих у ч. 2 статті, що коментується, вона зобов’язана повідомити суд про обставини, які виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя. Голова місцевого суду звертається з поданням до голови відповідної місцевої ради про виключення такої особи зі списків при їх перегляді.
Про підстави та порядок увільнення від виконання обов’язків народного засідателя у конкретній справі за розпорядженням голови суду див. ст. 60 цього Закону.
Про права народних засідателів та гарантії їх захисту див. ст. 62 цього Закону.
Стаття 60. Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків народного засідателя