Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України
- Автор: Ярошенко Ф. О.
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України». Краткое содержание книги:
На перший погляд важко помітити різницю між аудитом та інспектуванням. Водночас, насправді, така різниця дуже суттєва – вона полягає у меті та предметі дослідження цих різновидів контролю. Зокрема, метою аудиту є встановлення реального стану справ щодо ефективності управління об’єктом контролю. Тобто, предметом аудиту є система менеджменту, а пропозиції з покращення системи управління та діяльності об’єкта контролю є кінцевим результатом аудиту, що складається у формі звіту.
Метою ж ревізії є перевірка на предмет наявності порушень законодавства та встановлення винних осіб, що їх допустили. При цьому, предметом дослідження для ревізії є фінансово-господарська діяльність, тобто сукупність рішень, дій та операцій, які об’єкт контролю приймає та здійснює в частині володіння, використання та розпорядження фінансовими ресурсами, необоротними та іншими активами. Матеріали ревізії, представлені у формі акту, реалізовуються шляхом передачі до правоохоронних органів та вжиття заходів із забезпечення притягнення винних осіб до відповідальності.
Перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться на всіх стадіях державних закупівель. Порядок проведення перевірок державних закупівель органами державної контрольно-ревізійної служби, затверджений наказом ГоловКРУ від 26.06.2007 р. №136. Відповідний різновид контролю за метою та предметом дослідження близький до інспектування, однак обмежується лише сферою закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти.
Принциповою відмінністю перевірки державних закупівель від ревізії є те, що перевірка з цього питання може проводитись на всіх стадіях державних закупівель, навіть ще до розкриття тендерних пропозицій та здійснення видатків. Ревізія ж, на відміну від перевірки державних закупівель, ретроспективна форма контролю, тобто проводиться після здійснення фінансово-господарської операції.
3. Частина 2 ст. 4 Кодексу передбачає, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.
Про таку перевагу Бюджетного кодексу необхідно пам’ятати при застосуванні положень інших законодавчих та нормативно-правових актів, що визначають окремі повноваження органів ДКРС.
Зокрема, більш широко основні правові засади діяльності державної контрольно-ревізійної служби визначено Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі – Закон). При цьому, Закон деталізує повноваження органів ДКРС на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, які визначені Бюджетним кодексом.
Так, головним завданням ДКРС є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектора економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Права і обов’язки органів ДКРС визначені ст. 8, 9, 10 Закону.
Повноваження Головного контрольно-ревізійного управління України (центрального органу в системі органів ДКРС), окрім Закону, визначені також Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. №884.
При цьому ряд повноважень щодо здійснення контролю органам ДКРС надано також іншими законодавчими та нормативними актами.
Так, відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні», Головне контрольно-ревізійне управління України здійснює державний контроль за використанням політичними партіями коштів, виділених з Державного бюджету України на фінансування їхньої статутної діяльності.
Відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Головне контрольно-ревізійного управління України забезпечує участь своїх представників в ревізійних комісіях господарських організацій, у яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного фонду. Крім цього, до повноважень органів державної контрольно-ревізійної служби цим Законом віднесено також контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності шляхом проведення аналізу законності та оцінки ефективності виконання суб'єктами управління визначених обов'язків відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 42 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. №228, ГоловКРУ у межах своєї компетенції після прийняття відповідних бюджетів перевіряє правильність складання і затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.
Указом Президента України від 23.07.1998 р. №817/98 «Про деякі заходи із дерегулювання підприємницької діяльності» ДКРС в межах компетенції надано право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.
Відповідно до Порядку проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системі центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 р. №2, органи ДКРС здійснюють координацію та методичне забезпечення проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системі міністерств та інших центральних органах виконавчої влади, а також контроль за її проведенням.
4. Частиною. 2 ст. 113 Кодексу передбачено, що Головне контрольно-ревізійне управління України щомісячно надає Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Такі звіти надаються у вигляді аналітично-статистичного збірника про результати діяльності органів державної контрольно-ревізійної служби в останній день відповідного місяця наростаючим підсумком. У цьому збірнику міститься узагальнена інформація про результати контрольних заходів, проведених органами ДКРС за відповідний період (виявлені порушення, інформація про стан їх усунення, надані пропозицій щодо зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни у відповідній сфері), інформація про проведені заходи у сфері регулювання внутрішнього фінансового контролю, розробки нормативно-правових актів та інші результати діяльності органів ДКРС.
Стаття 114. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад з контролю за дотриманням бюджетного законодавства
1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні місцеві ради з контролю за дотриманням бюджетного законодавства здійснюють:
1) контроль за виконанням рішення про місцевий бюджет;
2) інші повноваження, передбачені цим Кодексом, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет.
1. У Концепції реформування місцевих бюджетів (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. №308), зазначається, що місцеві бюджети є вагомою складовою бюджетної системи країни, тому здійснення Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними місцевими радами контролю за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу сприятиме збалансованості бюджетної системи, фінансовій безпеці в цілому.