Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України
- Автор: Ярошенко Ф. О.
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України». Краткое содержание книги:
3) внутрішній контроль та внутрішній аудит у розпорядників бюджетних коштів.
При цьому, що стосується перших двох напрямів, то органи ДКРС і раніше мали право на здійснення такого контролю. Однак це було можливим не на підставі Бюджетного кодексу, а на підставі ст. 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.
Що стосується третього наведеного напряму, то він є принципово новим для органів служби. Раніше Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” передбачав право перевіряти функціонування лише системи внутрішнього контролю (про сутність понять внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту дивитись коментарі до ст. 26 Кодексу).
Крім цього, коли відповідно до попередньої редакції Бюджетного кодексу органи ДКРС здійснювали контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів, то тепер, згідно з чинною редакцією Кодексу, крім зазначеного органи ДКРС також контролюють правильність складання фінансової звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету.
Визначення в ст. 113 Кодексу саме такого переліку напрямів контролю обумовлюється правилами формування та виконання бюджету, що визначені іншими статтями цього Кодексу. Крім цього, деякі його статті визначають окремі особливості здійснення контролю.
Зокрема, ч. 2 ст. 19 Кодексу передбачає, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу. Тобто, на стадії складання проектів бюджетів; розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього (ч. 1 ст. 19 Кодексу).
Відповідно до п. 49 ст. 2 Кодексу контроль за дотриманням бюджетного законодавства є складовою управління бюджетними коштами, який разом з іншими діями учасників бюджетного процесу спрямований на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.
Контроль за дотриманням бюджетного законодавства включає в себе також оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм (ч. 6 ст. 20 Кодексу).
Надане органам ДКРС повноваження на здійснення контролю за станом внутрішнього контролю обумовлюється необхідністю контролювати виконання розпорядниками бюджетних коштів визначеного п. 9 ч. 5 ст. 22 Кодексу обов’язку здійснювати внутрішній контроль за діяльністю розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів. Такі ж повноваження з організації системи внутрішнього контролю надані розпорядникам бюджетних коштів і ст. 26 Кодексу.
Аналогічно повноваження органів ДКРС на здійснення контролю за відповідністю взятих бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням обумовлюється визначеним в ст. 48 Кодексу обмеженням щодо взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Стаття 26 визначає, що саме має забезпечувати контроль за дотриманням бюджетного законодавства:
1) оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту);
2) правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;
3) досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;
4) проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;
5) запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об'єктами державної власності;
6) обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.
І нарешті, ст. 116, 117 Кодексу визначають детальний перелік порушень бюджетного законодавства та заходи впливу, які вживаються до порушників. Саме виявлення наявності чи відсутності таких правопорушень і повинен забезпечити контроль за дотриманням бюджетного законодавства та оперативно відреагувати на ці факти з метою недопущення їх у майбутньому.
2. Реалізація напрямів контролю за дотриманням бюджетного законодавства, що відповідно до ч. 1 ст. 113 Кодексу віднесено до повноважень органів ДКРС, здійснюється під час проведення державного фінансового контролю.
Організація та порядок здійснення державного фінансового контролю визначені базовим для органів ДКРС Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Відповідно до цього Закону державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення:
- державного фінансового аудиту,
- перевірки державних закупівель,
- інспектування.
Кожен з напрямів контролю, що визначені у ст. 113 Кодексу (наприклад, цільове використання і своєчасне повернення кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії), може бути включений до програми (переліку питань, що будуть перевірені) державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель чи ревізії на відповідному підприємстві, установі чи організації.
Водночас кожен з видів державного фінансового контролю має свою мету та особливості.
Так, державний фінансовий аудит полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.
Для контролю за використанням бюджетних коштів застосовуються такі форми аудиту, як аудит виконання бюджетних програм та аудит діяльності бюджетних установ. Вимоги до проведення зазначених аудитів визначені Порядком проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.04 р. №1017, та Порядком проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 р. №1777.
При здійсненні аудиту діяльності суб'єктів господарювання (здійснюється відповідно до Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2006 р. №361) та аудиту окремих господарських операцій (здійснюється відповідно до Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. №506) також в обов’язковому порядку досліджується використання бюджетних коштів, але у випадку їх отримання відповідними об’єктами контролю.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Інспектування проводиться відповідно до вимог Порядку проведення інспектування державною контрольною ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550.