Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України
- Автор: Ярошенко Ф. О.
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України». Краткое содержание книги:
5. Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням (ст. 49 Кодексу).
Органи Державного казначейства України здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного зобов'язання та фінансового зобов'язання в межах залишків відкритих асигнувань (коштів).
Контрольні повноваження органів Державного казначейства України щодо перевірки та виконання платіжних доручень визначені Наказами №89 та №205.
Державне казначейство України на етапі проведення платежу здійснює контроль за наявністю:
– відповідного бюджетного зобов'язання для платежу в бухгалтерському обліку виконання бюджету;
– затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (в разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
– відповідних бюджетних асигнувань у розпорядників бюджетних коштів.
Крім того, подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами Державного казначейства України щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам.
Платіжне доручення не приймається до виконання у разі:
– неправильного заповнення реквізитів, якщо не заповнено хоча б один з реквізитів;
– відсутності в обліку органів Державного казначейства України відповідних зобов'язань та фінансових зобов'язань;
– невідповідності платежу зареєстрованим зобов'язанням та фінансовим зобов'язанням;
– невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків економічній характеристиці платежу;
– обмеження здійснення видатків, що встановлюється нормативно-правовими актами;
– накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника;
– надходження до органів Державного казначейства України відповідного рішення уповноваженого органу за результатами розгляду скарги щодо застосування процедури закупівель та/або копії позовної заяви стосовно порушень процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності замовника;
– відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань загального та спеціального фондів бюджету (крім власних надходжень) розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та відсутності або недостатності коштів (у частині власних надходжень) на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій;
– перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету України), планах спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах використання бюджетних коштів розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів;
– неподання документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування.
Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв'язку із зазначеними причинами, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Державного казначейства України розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів, від яких воно надійшло, разом з відмовою у прийнятті до виконання платіжних доручень у письмовій формі.
Здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Державного казначейства України є порушенням бюджетного законодавства.
Недотримання учасником бюджетного процесу норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, встановлених Бюджетним кодексом України та іншим бюджетним законодавством, є бюджетним правопорушенням (ст. 116 Кодексу). У разі виявлення такого бюджетного правопорушення органами Державного казначейства застосовуються заходи, передбачені законодавством.
Заходи впливу, що вживаються до учасників бюджетного процесу при порушенні ними бюджетного законодавства, визначені ст. 117 Кодексу.
Державне казначейство України в межах своїх повноважень забезпечує організацію і координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень.
Завдання та функціональні обов'язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби у бюджетних установах – головного бухгалтера та вимоги щодо його професійно-кваліфікаційного рівня визначаються Кабінетом Міністрів України.
Призначення та звільнення головного бухгалтера бюджетної установи здійснюються відповідно до законодавства про працю з урахуванням типових професійно-кваліфікаційних характеристик головного бухгалтера бюджетної установи, затверджених Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 56 Кодексу).
Стаття 113. Повноваження органів Державної контрольно-ревізійної служби з контролю за дотриманням бюджетного законодавства
1. До повноважень органів Державної контрольно-ревізійної служби з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:
1) цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита);
2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
3) достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах прискладанні планових бюджетних показників;
4) відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
5) веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
6) станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудита у розпорядників бюджетних коштів.
2. Головне контрольно-ревізійне управління України щомісячно надає Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
1. Відповідна стаття Бюджетного кодексу визначає повноваження органів державної контрольно-ревізійної служби (далі – ДКРС) в частині, що стосується сфери контролю за дотриманням бюджетного законодавства. При цьому під терміном повноваження необхідно розуміти сукупність прав та обов’язків на здійснення такого контролю (ч. 3 ст. 19 Кодексу).
У ст. 113 Кодексу деталізовано напрями, за якими здійснюється контроль з питань дотримання бюджетного законодавства.
При цьому, порівняно з минулою редакцією Бюджетного кодексу, чинна редакція передбачає нові напрями контролю та вносить ряд уточнень до раніше визначених. Зокрема, тепер органи ДКРС мають право контролювати цільове використання та своєчасне повернення кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії. Раніше це право поширювалося лише на кредити, одержані під гарантії Кабінету Міністрів України.
Зокрема, новими напрямами контролю для органів ДКРС, які визначені Бюджетним кодексом, стали:
1) достовірність визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;
2) відповідність взятих бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі);