Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України
- Автор: Ярошенко Ф. О.
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України». Краткое содержание книги:
Порядок складання, затвердження та подання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів усіх рівнів і основні вимоги до неї затверджено наказом Міністерства фінансів України 14.05.2010 р. №263, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.06.2010 р. за №384/17679. Цей Порядок визначає загальні процедури зі складання, затвердження та подання органам Державного казначейства мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів усіх рівнів та основні вимоги до неї.
Органи Державного казначейства України здійснюють перевірку відповідності даних про мережу з переліком розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що безпосередньо обслуговуються у відповідному органі Державного казначейства України, та даними Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.
Контрольні повноваження органів Державного казначейства України в процесі обслуговування місцевих бюджетів за видатками визначені Наказом №205.
Після затвердження місцевих бюджетів фінансові органи та/або міські (міст районного значення), сільські, селищні ради або їх виконавчі органи складають річний розпис доходів місцевих бюджетів та помісячний розпис доходів загального фонду місцевих бюджетів, розпис фінансування місцевих бюджетів та помісячний розпис фінансування загального фонду місцевих бюджетів, розпис асигнувань місцевих бюджетів та помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевих бюджетів направляють органам Державного казначейства України у визначені чинним законодавством терміни. Органи Державного казначейства України реєструють їх на відповідних рахунках, відкритих за групами рахунків позабалансового обліку.
У разі якщо розпис місцевого бюджету не відповідає встановленим бюджетним призначенням, орган Державного казначейства України повертає його фінансовому органу та/або міським (міст районного значення), сільським, селищним радам або їх виконавчим органам на доопрацювання з супровідним листом, який містить обґрунтування щодо причини повернення.
Головні розпорядники коштів протягом трьох робочих днів після отримання витягу з річного розпису асигнувань з місцевих бюджетів подають органам Державного казначейства України, в яких вони обслуговуються, розподіл показників зведених кошторисів, зведення показників спеціального фонду кошторису, розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів, розподіл показників зведених планів надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів, розподіл показників зведених планів спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів коштів відповідно до мережі на паперових та електронних носіях за формами, визначеними нормативно-правовими актами України. Органи Державного казначейства України перевіряють зазначені документи на відповідність даним мережі, обсягам виділених з початку року асигнувань, правильність застосування економічної класифікації видатків бюджету (щодо одержувачів бюджетних коштів здійснюється перевірка наявних кодів економічної класифікації видатків бюджету його статусу). Розпорядники, які не мають підвідомчих установ, подають кошторис та план асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів, складені за формою та у порядку, визначеному нормативно-правовими актами України, протягом п'яти робочих днів після затвердження зазначених документів.
Органи Державного казначейства України здійснюють контроль за відповідністю загальних сум, указаних у зазначених документах, сумам, зазначеним у річному розписі асигнувань місцевих бюджетів. У разі невідповідності зазначені документи повертаються розпорядникам та/або одержувачам бюджетних коштів на доопрацювання.
4. Державне казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) (ч. 5 ст. 48 Кодексу).
Відповідно до встановлених повноважень Державне казначейство України здійснює контроль за наявністю асигнувань для взяття зобов'язань та відповідністю взятих зобов'язань певним асигнуванням за їх економічними характеристиками.
З метою забезпечення здійснення контролю органами Державного казначейства України при прийнятті зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів наказом Державного казначейства від 09.08.2004 р. №136 затверджено Порядок обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.08.2004 р. за №1068/9667 (далі – Наказ №136).
Відповідно до вимог Наказу №136 органи Державного казначейства України звіряють подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів Реєстри зобов’язань (фінансових зобов’язань) та підтвердні документи на предмет відповідності даних, включених до Реєстрів.
Органи Державного казначейства України не реєструють:
а) зобов’язання при:
– відсутності документів, які підтверджують факт взяття зобов’язання;
– невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;
– неподанні або поданні неповного пакету підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;
– недотриманні розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;
– недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів;
б) фінансові зобов’язання при:
– відсутності відповідного бюджетного зобов’язання, відображеного у бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;
– відсутності документів, які підтверджують факт взяття фінансового зобов’язання;
– недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів;
– невідповідності фінансового зобов’язання відповідному бюджетному зобов'язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;
– недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
У таких випадках органи Державного казначейства України повідомляють відповідних розпорядників про відмову в реєстрації зобов’язань та/або фінансових зобов’язань у письмовій формі.
Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 ст. 48 Кодексу) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку (ст. 48 Кодексу).