Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді
- Автор: Ялом Ирвин
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2018
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді». Краткое содержание книги:
Затишний кабінет. Навпроти вас на м’якій та зручній кушетці сидить він — психотерапевт, той, хто вислухає історію ваших страждань, допоможе… Йому ви готові повністю довіритися. А як щодо нього? Чи так само ваш лікар відвертий з вами?
За допомогою історії Ернеста Леша, досвідченого фахівця, автор відкриває перед читачем загадковий і не завжди привабливий зворотний бік психотерапії. Які таємниці минулого приховує Ернест, про що він думає під час чергового сеансу, дивлячись на свого пацієнта? І, зрештою, хто такий терапевт: бог чи людина зі своїми хибами та слабкостями? Перед вами – психотерапія без прикрас.
Керол простягнула йому носовичка, але знову почала схлипувати.
— Залиш його собі. Знаєш, у мене теж трапляються подібні сеанси і після них я завжди маю побути на самоті, щоб усе «перетравити». Тому я краще піду. Можна тобі зателефонувати? Ось моя візитка.
— А ось моя. — Керол дістала аркушик із сумочки. — Але я хочу, щоб ти взяв до уваги мої коментарі щодо бігу.
Джесс кинув оком на візитку.
— Усе занотовано, пані адвокат.
Із цими словами він торкнувся козирка своєї кепки й побіг уздовж Сакраменто-стрит. Керол дивилася на нього: біляве волосся тріпотіло на вітрі, а білий светр, зав’язаний навколо шиї, здіймався й опускався разом із мужніми плечами.
Тим часом нагорі Ернест робив нотатки в медичній карті Каролін:
Помітний прогрес. Сеанс продуктивний. Пацієнтка відкрито говорить про секс і фантазії з мастурбацією. Еротичне перенесення посилюється. Треба знайти спосіб, який допо-може з цим працювати. Попрацювали над її стосунками з матір’ю, моделлю сімейних стосунків. Гостро реагує на критичні зауваження про матір. Я завершив сеанс зауваженням про тип сімейних стосунків, який вона передасть своїй доньці. Пацієнтка вибігла з кабінету в сльозах. Чи варто очіку-
вати на «терміновий» телефонний дзвінок? Може, не варто було закінчувати сеанс таким потужним зауваженням?»
«Крім того, — міркував Ернест, закриваючи теку, — не можна, щоб вона вибігала з мого кабінету в такому стані. Я лишився без обіймів!»
Розділ 15
Тиждень тому, пообідавши з Пітером Макондо, Маршал відразу продав свої акції вартістю дев’яносто тисяч доларів, плануючи переказати гроші Пітеру, щойно з’ясуються всі деталі. Але дружина наполягла на тому, щоб він попередньо порадився зі своїм двоюрідним братом Мелвіном — той працював адвокатом з податкових питань у відділі юстиції.
Зазвичай Ширлі не переймалася фінансовими справами сім’ї Стрейдерів. Захопившись медитацією та мистецтвом ікебани, вона не тільки збайдужіла до матеріальних благ, але й презирливо ставилася до того, що чоловік був просто-таки одержимий ними. Щоразу, коли Маршал насолоджувався красою картини чи скляної скульптури та заламував руки над цінником на п’ятдесят тисяч доларів, вона говорила: «Краса? Чому ти бачиш її в цьому?» А тоді звертала його увагу на якусь зі своїх композицій — граційний менует вигнутих дубових гілок та шести бутонів камелій «Cвітанок» або ж елегантні лінії бонсаю з гордовитої карликової сосни.
Попри свою байдужість до грошей, Ширлі цікавила одна річ, яку вони могли забезпечити: найкраща освіта для їхніх дітей. Маршал настільки яскраво й грандіозно змальовував картину майбутніх прибутків від інвестицій у Пітерове виробництво велосипедних шоломів, що вона не могла залишатися осторонь. І, перш ніж дати свою згоду (вони спільно володіли акціями), наполягла на тому, аби він проконсультувався з Мелвіном.
Протягом багатьох років вони дотримувалися умов неформальної і взаємовигідної бартерної угоди: Маршал давав Мелвіну медичні й психологічні поради, а той віддячував йому консультаціями з приводу інвестицій та податків. Маршал зателефонував кузенові й розповів про пропозицію Пітера Макондо.
— Щось мені це не подобається, — зауважив Мелвін. — Будь-яка інвестиція, що обіцяє настільки великі прибутки, видається підозрілою. П’ятсот, сімсот відсотків прибутку — Маршале, ти в це віриш? Сімсот відсотків! Зніми рожеві окуляри! А вексель, який я отримав від тебе факсом? Знаєш, чого він вартий? Ніц не вартий, Маршале! Ніц!
— Ну чому ж «ніц», Мелвіне? Вексель підписав відомий бізнесмен! Та його всюди знають.
— Якщо він такий класний бізнесмен, — заскреготів у слухавку Мелвін, — чого ж він дає тобі шмат паперу без підтвердження зобов’язань, це ж фактично порожня обіцянка? Я не бачу жодних гарантій. А якщо він вирішить тобі не платити? Він завжди зможе захистити свої гроші та знайти виправдання, аби не ділитися ними з тобою. Тобі доведеться позиватися, а це коштуватиме тисячі доларів, і в результаті отримаєш іще один шмат паперу — судове рішення. Тобі все одно доведеться шукати його активи, аби забрати те, що належить тобі. Знову доведеться відкривати гаманець. Маршале, ця цидулка аж ніяк не зменшує ризику. Я знаю, про що кажу. Постійно з цим стикаюся.