П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню

Келен здивовано дивилася на нього.

— Вони поважають тебе, — продовжив Річард. — Певною мірою, у всякому разі. Тому що ти закликала їх у світ живих. Ти дала їм життя. І вони вважають тебе тією, хто дав їм життя, матір'ю. Ти лише припустила, що курячий монстр збирався додати «сповідниця», коли назвав тебе матір'ю, тому що ти звикла до такого продовження. Але шим зовсім не збирався називати твій титул, Келен. Він звернувся до тебе саме так, як хотів, — «матір».

Річард майже зримо бачив, як правдивість його слів прориває ретельно вибудувану нею фортецю раціоналізму. Іноді істину чуєш нутром, і тоді вже ховатися від неї не виходить ніяк.

Очі Келен наповнилися сльозами.

Вона міцно пригорнулася до нього, шукаючи притулку в його надійних обіймах. Схлипнувши, вона сердито витерла витеклу сльозу.

— Думаю, тільки це тебе і врятувало, — тихо сказав Річард, міцніше її обіймаючи. — Але мені не хотілося б ще раз довіряти твоє життя їхньому милосердю.

— Ми повинні їх зупинити, — шмигнула носом Келен. — Добрі духи, нам необхідно їх зупинити!

— Знаю.

— Ти знаєш, що треба робити? — Запитала Келен. — Маєш хоч якесь уявлення, як відправити їх назад в світ смерті?

— Поки що ні. Щоб знайти рішення, треба визнати існування задачі. Гадаю, це ми тепер зробили?

Кален кивнула, витираючи сльози. Рішучість висушила очі так само швидко, як усвідомлення істини викликало сльози.

— А чому шими тинялися біля будинку духів? Під час їх шлюбної ночі, коли вони віддавалися любові, щось на вулиці породжувало смерть. Від однієї думки про це Річарду ставало погано.

— Не знаю. Може, шими хотіли бути ближче до тебе. Келен лише кивнула. Вона зрозуміла. Ближче до матері. Річард згадав зблідле обличчя Келен, коли Ніссель принесла в будинок мертвих мертвонароджене немовля. Дитина народилася мертвою через шимів. І це було лише початком.

— Що таке Чорна Благодать? Ти згадував про неї вчора, коли ми прийшли до Зедда з Енн.

— Більша частина відомостей про шимів почерпнута з одного — мало не першого повідомлення про них. Коло був так переляканий, що написав про це набагато більше, ніж зазвичай. В кінці повідомлення, що він цитує, сказано: «Запам'ятай гарненько мої слова: побоюйся Шимів і в разі гострої необхідності на голій землі тричі намалюй піском, сіллю і кров'ю Чорну Благодать».

— І що це означає?

— Поняття не маю. Я сподівався, що Зедд або Енн можуть знати. Зедд знає все про Благодаті. І я думав, що про цю він теж знає.

— Як по-твоєму, ця Чорна Благодать зупинить Шимів?

— Я просто не знаю, Келен. Хоча мені приходило в голову, що, можливо, це відчайдушна порада вчинити самогубство. Келен неуважно кивнула, розмірковуючи над почутими записами Коло.

— Цілком можу зрозуміти, якщо це порада покінчити з собою. Я відчувала виходяче від шима зло, — сказала вона, втупившись в простір. — Коли я була в будинку, де Плем'я Тіни готує небіжчиків до похорону, і ця куряча тварюка — шим — була там теж, я відчувала виходяче від неї зло. О духи, це було жахливо! Воно викльовувало Юні очі. Хоча він вже був мертвий, воно все одно хотіло виклювати йому очі.