Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності
- Автор: Эндшё Даг Эйстейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-67-0
- Переводчик: Ольга Белая
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності». Краткое содержание книги:
Книжка, що становить захоплююче дослідження звичаїв, ритуалів і правил, стане у пригоді всім, хто цікавиться питаннями культури, релігії, а також статі та сексуальності.
ISBN 978-617-7192-67-0 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-693-3 (Ніка-Центр)
© Universitetsforlaget 2009
© Переклад. О.Біла, 2017
© Видавництво Анетти Антоненко, 2017
© Ніка-Центр, 2017
Під суто релігійно-сексуальним кутом зору не так легко зрозуміти, чому такий потужний спротив гомосексуальності серед консервативних християн зміг усунути на другий план так багато інших речей, які спершу вважалися значно гіршими. Тому, щоб пояснити це, доведеться використовувати нерелігійну модель.
Тенденція деяких груп створювати та зміцнювати свою ідентичність за допомогою переслідування й очорнення інших груп — знайомий історико-соціологічний феномен. Саме в цій царині ми можемо знайти фундаментальне обґрунтування расизму та переслідування релігійних, етнічних і соціальних меншин, які якимось чином відрізняються від більшості. Нам, можливо, необхідно використовувати модель такого роду, щоб пояснити, чому консервативні християни надають переважного значення забороні гомосексуальності, а не іншим сексуальним заборонам, які перше були важливішими.
На відміну від розлучених людей або тих, хто має статеві контакти до або поза шлюбом, сучасні геї та лесбіянки виступають як окрема та чітко ідентифікована соціальна група. Не дивно, що такий поширений погляд на геїв і лесбіянок з боку багатьох консервативних християн розглядається як серйозна провокація, і, зосередивши свій релігійно-сексуальний спротив на гомосексуальності, консервативні християни, отже, ідентифікують досить чітко визначений сегмент населення як своїх противників. Боротьба з гомосексуалами стає об’єднуючим чинником для багатьох християн, так само як і опозиція щодо людей інших релігійних груп або людей іншого кольору шкіри. Незважаючи на те що сучасні західні суспільства загалом менше сприймають систематичне засудження й переслідування окремих верств населення, християнські консерватори використовують релігійні заборони одностатевої сексуальності, щоб виправдати свої постійні вимоги до дискримінації.
Немає нічого нового в тому, що Бог нібито дає своє благословення на осуд певної групи людей. Насправді це спричинило численні гоніння етнічних, релігійних та інших соціальних груп. Отже, коли значна частина консервативних християн люто засуджує геїв і лесбіянок, вона використовує соціальні механізми, притаманні й расизмові. Усі техніки, які групи використовують у засудженні інших груп і у такий спосіб подають себе в кращому світлі, функціонують у повній відповідності зі стандартною моделлю.
Релігійні заборони, які регулюють поведінку гетеросексуальних жінок, сьогодні обговорюються рідше, ніж заборона гомосексуальності, хоча мають значно довшу історію. Вони набагато суворіші, ніж ті, що стосуються поведінки чоловіків, і вони також частіше виконуються. Це було притаманно всім релігіям від самого початку. У стародавніх джерелах іудаїзму, ісламу, індуїзму, буддизму і певною мірою християнства основний релігійний акцент робиться на чоловіків, а це означає, крім усього іншого, що сексуальність жінки визначається з огляду на її стосунки з чоловіками. Тоді як чоловіки зазвичай можуть мати декількох жінок, як у шлюбі, так і поза ним, головним релігійним правилом щодо жінок є те, що жінка сексуально обмежена тільки одним чоловіком, не завжди на все життя, але, звичайно, не більше одного за раз. Про це свідчать і більш суворі покарання, які призначаються за жіночий дошлюбний секс, і, до речі, те, що перелюб визначається з огляду на те, одружена жінка чи ні, а ось перебуває чоловік у шлюбі чи ні, не має жодного значення.
Гомосексуальність — це єдина царина, в якій акцент, як позитивний, так і негативний, ставиться на регулюванні радше чоловічої, а не жіночої сексуальності. Те, що до лесбійських стосунків не залучаються чоловіки, безумовно, сприяло тому, що лесбійський секс часто ігнорується або вважається несуттєвим.
Ми повинні бути обережними, щоб не дійти надто самовпевнених висновків щодо причини поширення релігійного переконання, за яким значно важливіше регулювати жіночу гетеросексуальність, ніж чоловічу. Однак основна тенденція зрозуміла і зазвичай, як і раніше, простежується в більшості релігій. Саме дочок, а не синів беруть на християнські євангелістські бали цноти. Саме дочки, а не сини продовжують бути жертвами так званих убивств честі через їхню гетеросексуальну поведінку. Саме жінки, а не чоловіки повинні турбуватися, щоб одяг цілковито прикривав їхнє тіло в консервативних мусульманських країнах. Саме жінки, а не чоловіки можуть бути побиті ультраортодоксальними євреями, якщо сидять у неправильній частині автобуса.