Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності
- Автор: Эндшё Даг Эйстейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-67-0
- Переводчик: Ольга Белая
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності». Краткое содержание книги:
Книжка, що становить захоплююче дослідження звичаїв, ритуалів і правил, стане у пригоді всім, хто цікавиться питаннями культури, релігії, а також статі та сексуальності.
ISBN 978-617-7192-67-0 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-693-3 (Ніка-Центр)
© Universitetsforlaget 2009
© Переклад. О.Біла, 2017
© Видавництво Анетти Антоненко, 2017
© Ніка-Центр, 2017
Послідовно відмінне ставлення до чоловічої та жіночої сексуальності різними релігіями лежить в основі релігійного регулювання сексуальності. Оскільки до гетеросексуальних стосунків залучені як чоловік, так і жінка, різниця в тому, що покарання за конкретну провину відрізняється залежно від того, хто саме її здійснив. Абсолютна відсутність логіки в системі пріоритетів релігійно-сексуальних заборон на жіночу сексуальність значною мірою ставить під сумнів законність самого релігійно-сексуального регулювання.
12. Висновок
Відносини між релігією та сексом залишаються однією з найпотужніших і найважливіших форм релігійного вираження. Від того, якою мірою ви підпорядковуєтеся релігійно-сексуальній доктрині вашої релігії, буде вирішуватися ваше життя, ваша доля після смерті, а іноді навіть ставлення богів до країни та народу загалом.
Релігійно-сексуальні норми регулюють ваше особисте життя, сімейні та інші соціальні зв’язки; вони поширюються на все суспільство та впливають на відносини між державами.
Релігійно-сексуальні пріоритети означають, чи інші релігійні істини ігноруються, чи релігійне суспільство розколюється, а релігійні вороги об’єднуються.
Релігійно-сексуальні істини стосуються не тільки вірян, вони використовуються, щоб змусити інших людей у суспільстві жити за певними правилами. Вони залишаються, здавалося б, природними істинами, які формально від’єдналися від переконань, за якими їх було створено.
У нас іще є можливість побачити, що людська сексуальність настільки тісно перепліталася з різними релігійними переконаннями, що важко визначити повністю незалежні від релігії сексуальні правила.
Ми живемо в суспільстві, де релігійно-сексуальні уявлення або їхнє відлуння постійно контролюють більшу частину того, чого від нас очікують, — наше повсякденне життя, наші соціальні мережі та наші закони. Ми живемо в суспільстві, де різні сили постійно намагаються використовувати свої релігійно-сексуальні переконання, щоб впливати на наше життя за допомогою вказівок і заборон.
Водночас релігійно-сексуальні уявлення постійно змінюються, перебувають у безперервному русі. Цей нескінченний стан руху релігійної сексуальності, незліченне розмаїття релігійно-сексуальних ідей і незліченна кількість різних релігійно-сексуальних істин — усе це говорить нам, що ми маємо справу не з остаточними релігійними, людськими або природними істинами.
Неможливо знайти будь-які дійсно загальні норми для величезного розмаїття релігійно-сексуальної поведінки та переконань. За те, чому одна релігія поклоняється як священному сексові, інша — вимагає смертної кари. Деякі види сексу, які є загальноприйнятними під кутом зору всього релігійного світу, для декого є втіленням демонічних сил. Тому жодна релігія не може нав’язувати свої релігійно-сексуальні істини, не порушуючи водночас релігійно-сексуальних істин інших релігій.
Тому сьогодні будь-яке суспільство не повинно регулювати людську сексуальність відповідно до релігійно-сексуальних указівок, якщо воно не збирається зневажати індивідуальну свободу та свободу віросповідання тих, хто має відмінні релігійно-сексуальні переконання.
Урешті-решт, можливо, ми повинні подивитися за межі суто релігійної сфери, якщо хочемо розробити логічні керівні принципи людської сексуальності. Ми повинні, цілком імовірно, натомість звернути увагу на правила, які регулюють межі між релігіями і межі між релігією та суспільством загалом. Ми повинні зважати на демократичні цінності, права людини та повагу до власного вибору кожного індивіда.
Отже, ми маємо дотримуватися трьох основних принципів, які можуть контролювати не тільки релігійно-сексуальні уявлення, а й усю людську сексуальність: свобода волі, згода та повага. Кожна людина повинна мати право вирішувати, якою мірою він чи вона бажає дотримуватись або не дотримуватися релігійно-сексуальних правил поведінки. Індивідуальна сексуальність кожної людини має бути питанням її особистого вибору. Кожен повинен поважати добровільний вибір інших, коли йдеться про їхнє статеве життя.
Для багатьох вірян поняття свободи волі, згоди й поваги важко прийнятні, позаяк їхні власні релігійно-сексуальні вірування настільки міцні, що вони відчувають непереборну потребу контролювати сексуальне життя інших людей. Гомофобія, сексуальний расизм, переконання, що сексуальність жінки повинна регулюватися спеціальними правилами, несхвалення дошлюбного сексу та презирство до інших різновидів узгодженого сексу — всі ці явища породжує віра в необхідність релігійно-сексуального регулювання. Але, можливо, нам слід запитати тих, хто прагне регулювати життя інших згідно з їхніми власними релігійно-сексуальними переконаннями, як би вони почувались, якщо були б змушені жити за чужими релігійно-сексуальними правилами? Тоді вони, можливо, зрозуміли б, що свобода волі, згода й повага не надто й страшні поняття.