Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Другие романтические романы » Гордість і упередженість
Гордість і упередженість - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Гордість і упередженість

Электронная книга - «Гордість і упередженість». Краткое содержание книги:

Світ творів англійської письменниці Джейн Остен (1775–1817) — світ звичайних чоловіків і жінок. доволі буденний, розмірений і в той же час не позбавлений драматизму. Тонкий психолог і знавець людського серця, письменниця створила надзвичайно виразні й правдиві образи. Її герої — живі люди, з усіма їх достоїнствами і недоліками, здатні і на високі почуття, і на великі помилки.
Перше знайомство героїв роману «Гордість і упередженість» багатого аристократа Дарсі та дочки провінційного поміщика Елізабет не обіцяло серйозних почуттів між ними. Дарсі поставився до сім’ї Елізабет зверхньо, з упередженістю, і дівчина відповіла йому так само. Це і стало головною перешкодою у їхніх відносинах. Навіть тоді, коли вони зрозуміли, що не можуть жити один без одного, їм не просто було зламати свою гордість, щоб відкрити серця коханню…
1 ... 118 119 120 121 122 123 124 125 126 ... 157
Перейти на страницу:

— Тату, тату, які новини, які?! Ти отримав вістку від нашого дядька?

— Так, щойно я отримав від нього листа, якого приніс вістовик.

– І які ж у ньому новини — добрі чи погані?

— Ти гадаєш, що можна очікувати на щось добре? — запитав він, витягуючи листа з кишені. — Гаразд, візьми, почитай.

Елізабет нетерпляче вихопила листа. Тут якраз підоспіла і Джейн.

— Читай уголос, — попросив батько, — бо щось я не зовсім уторопав, про що там ідеться.

«Трейсчерч-стріт, понеділок, 2 серпня.

Шановний свояче!

Нарешті я отримав змогу послати тобі звістку про мою племінницю, і звістка ця, сподіваюся, тобі сподобається. Невдовзі після того, як ми розсталися з тобою в суботу, мені пощастило дізнатися, в якому районі Лондона перебувають утікачі. Подробиці розповім при зустрічі: достатньо вже того, що я їх знайшов. Я бачився з ними обома…»

— Значить, вийшло так, як я завжди сподівалася, — вони одружилися! — вигукнула Джейн.

Елізабет продовжила:

«Я бачився з ними обома. Вони не одружилися; не побачив я і намірів це зробити; але якщо ти виконаєш деякі умови, котрі я насмілився прийняти від твого імені, то чекати на їхнє одруження доведеться недовго. Все, що від тебе потрібно, — це через акт розпорядження майном гарантувати своїй дочці рівну з іншими сестрами частку — п'ять тисяч фунтів після твоєї смерті та смерті моєї своячки; і, крім того, взяти на себе обов'язок забезпечити їй утримання — сто фунтів щорічно протягом твого життя. Вважаючи, що маю на це повноваження, я не вагаючись прийняв ці умови від твого імені. Цей лист я надішлю вістовиком, бо з відповіддю баритися не можна. З цих подробиць тобі неважко буде зрозуміти, що матеріальне становище містера Вікхема не таке вже безнадійне, як усі звикли вважати. Щодо цього загальна думка виявилася хибною; і я радий повідомити, що навіть після виплати всіх боргів у нього має лишитися трохи грошей, щоб утримувати мою племінницю, — і це на додачу до приданого. Якщо ти не проти, то делегуй мені повне право діяти від твого імені в усій цій справі, і я негайно дам розпорядження Хаггерстону підготувати відповідну угоду. Тобі немає ні найменшої потреби знову приїздити до Лондона; сиди собі тихо в Лонгберні й покладайся на мою старанність і вміння. Надсилай відповідь якомога швидше та намагайся висловлюватись якомога зрозуміліше і недвозначно. Ми визнали за краще, що моя племінниця вийде заміж у нас, і я сподіваюся, що ти з цим погодишся. Завтра вона до нас прийде. Я напишу, як тільки знову з'явиться щось достеменне.

З повагою, і т. д.
Едв. Гардінер».

— Так, значить, це можливо! — скрикнула Елізабет, скінчивши читати. — Невже він з нею одружиться?

— Виходить, що Вікхем не такий уже й негідник, як ми про нього думали, — мовила її сестра. — Татусю, я тебе поздоровляю.

— А ти дав відповідь? — запитала Елізабет.

— Ні, але це треба робити якомога швидше.

Вона гаряче почала благати його не гаяти часу й писати.

— Любий тату! — вигукнула Елізабет. — Повертайся і негайно берися за листа. Подумай, наскільки важливим у цьому разі є кожен момент.

— Давай я за тебе напишу, — запропонувала Джейн, — якщо тобі самому не дуже хочеться.

— Дуже не хочеться, — відповів батько, — але доведеться. І, сказавши так, він повернув і пішов разом з ними до будинку.

— Хочу спитати, — сказала Елізабет. — Я гадаю, ти збираєшся виконувати умови?

— Що значить «збираєшся»? Та мені просто соромно за нього, що він запросив так мало!

— Тим більше, вони мусять одружитися! Незважаючи на те, що він — негідник.

— Так, вони мусять одружитися. Нічого не вдієш. Але є дві речі, про які я дуже хотів би дізнатися: перше — це скільки грошей виклав ваш дядько, щоби все це владнати, а друге — чи зможу я коли-небудь із ним розрахуватися.

— Гроші… Наш дядько… Про що ви кажете, добродію? — скрикнула Джейн.

— Я кажу про те, що жодна розумна людина не одружиться з Лідією за такої слабкої спокуси, як сто фунтів щороку протягом мого життя і п'ятдесят — після моєї смерті.

– Істинна правда, — мовила Елізабет, — хоча раніше це мені якось не спадало на думку. Його борги сплачуються, і ще навіть щось залишиться! Ой! Не інакше, як усе це — витівка мого дядечка. Яка він щедра та добра людина! Але боюсь, як би це не підірвало його власні фінанси! Тут не можна було обійтися малими грошима.

— Звичайно ж, — сказав містер Беннет. — Вікхем буде дурнем, якщо погодиться одружитися з нею ані на фартинг менше, ніж за десять тисяч фунтів. Мені б не хотілося мати про нього таку погану думку на самому початку нашого родичання.

1 ... 118 119 120 121 122 123 124 125 126 ... 157
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)