Дівчина мого сина

Лаура поклала руки на стіл.

— Венді. Будь ласка. Будь ласка, вислухайте мене.

— Продовжуйте, — неохоче сказала Венді.

Лаура розповіла про листа Маріанні, про цуценя та все інше, однак із виразу обличчя Венді було зрозуміло, що вона була шокована.

— Усе це не дуже схоже на правду.

— Думаєте, я все вигадала? — вигукнула Лаура. — Я не хотіла приходити сюди та розповідати вам це й точно не хотіла засмутити вас чи образити, але я не знаю, що вона збирається робити далі, і через це… надзвичайно нервуюся. — Вона замовкла. — І я не знаю, як її зупинити.

Вона глянула на Венді, сподіваючись, що та скаже щось, що заспокоїть її, поділиться способом, як покінчити з усім цим жахіттям, та вона нагадувала жінку, чий приємний ранок за чашкою чаю з іншою матір’ю зіпсували, сказавши те, що вона й уявити собі не могла.

— Ким ви себе вважаєте?.. Прийти сюди, звинувачувати мене та мою доньку…

Вона хотіла було встати, але Лаура теж підвелася, уже благаючи:

— Не йдіть. Будь ласка. Я не знаю, що мені робити. Мій син не розмовляє зі мною. Ви й гадки не маєте, як воно.

Їй здалося чи Венді таки здригнулася? За мить вона знову сіла, і Лаура зітхнула з полегшенням.

— Вона переїхала до нього, хіба ні? До вашого Даніеля?

Лаура кивнула.

— Він думає, я так налаштована проти Черрі, що не можу об’єктивно мислити. — Здавалося, їй було не по собі. — Останнім часом я не надто схвалювала ці стосунки.

— Чому?

Варто їй розповісти? Це було надто образливим і може змусити її піти.

— У мене таке враження, що мій син міг сподобатися Черрі головним чином через його гроші.

Венді розгнівано трусонула головою, тепер обстоюючи свою думку:

— Нізащо. У неї була робота — зарплатня понад тридцять тисяч на рік.

Лаура була знічена.

— Вона більше не працює.

— Ні, але вона шукає роботу.

Лаура м’яко промовила:

— Мені так не здається…

— Але Даніель, без образ, Лауро, але ж він ще й досі інтерн, так? Має не надто велике навантаження, і я не розумію, як він може утримувати їх обох. А ще він мешкає в шикарній частині Лондона, хіба ні? Напевно, там пекельна іпотека.

— У нього є трастовий фонд. А квартира… За неї вже виплачено. Його батько купив.

Її очі розширилися від здивування.

— На рахунок Даніеля щомісяця надходить п’ять тисяч. Навіть не беручи до уваги його кар’єру, яка, ми сподіваємося, буде блискучою, насправді йому не потрібно працювати. — Вона замовкла, зрозумівши, що Венді нарешті усвідомила її слова.

Жінка почервоніла й, здавалося, уперше втратила над собою контроль.

— Чортове пекло, — вилаялася вона, і між ними запала тиша.

Венді замкнулася в собі. Збентежена, що не розуміла ступеня багатства Даніеля. Лаура боялася, що вже майже втратила її, тому взяла її за руку й міцно стиснула.