Теорія права і держави: Підручник.
- Автор: Скакун Ольга Федорівна
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Алерта
- ISBN: 978-617-566-012-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Теорія права і держави: Підручник.». Краткое содержание книги:
Для студентів, курсантів, магістрантів, аспірантів, ад’юнктів, викладачів навчальних закладів юридичного профілю, а також тих, хто цікавиться проблемами загального вчення про право і державу.
Якщо правовими засобами регулювання виступають правові норми, правовідносини, акти реалізації і застосування права, то правовими способами є найпростіші частини правової норми.
Способи правового регулювання (правові способи) - прості правові явища, укладені у правовій нормі чи комплексі норм і призначені для впорядкування поведінки суб’єктів суспільних відносин.
Ознаки правових способів:
1) є первинними найпростішими «клітинами» правового регулювання, прийомами юридичного впливу;
2) виникли на основі соціальних способів впливу на поведінку людей;
3) призначені для правового впорядкування суспільних відносин, наділення суб’єктів правовідносин суб’єктивними юридичними правами й обов’язками;
4) закріплюються у нормативному приписі (містяться в гіпотезі чи диспозиції правової норми) чи в індивідуальному приписі;
5) визначають (у різних поєднаннях з метою, предметом, методом, типом правового регулювання) правові режими галузей права;
6) забезпечують ефективність правового регулювання завдяки постійному взаємозв’язку одного з одним;
7) підтримуються державою.
Структура способів правового регулювання: а) підстави використання даного способу (життєві обставини, за наявності яких використовується той чи інший припис); б) припис, тобто конкретне правило щодо упорядкування поведінки суб’єкта права; в) об’єкт; г) суб’єкт.
Традиційно в теорії права виділяються способи правового регулювання: основні (дозволи, зобов’язання, заборони) і допоміжні (заохочення, рекомендації, покарання, пільги тощо).
Основні способи правового регулювання:
• дозволи - надання особі права на власні активні дії чи бездіяльність, тобто свободи вибору варіанта поведінки {вчиняй, як вважаєш за потрібне); результати дозволів - суб’єктивні права;
• зобов'язання (веління) - покладання на особу обов’язку певної активної поведінки {чини тільки так); результати зобов’язань - юридичні обов’язки активного типу;
• заборони - покладання на особу обов’язку певної пасивної поведінки, утримання від вчинення якихось дій під загрозою настання відповідальності {тільки так не чини); результати заборон - юридичні обов’язки пасивного типу.
Способи правового регулювання (дозволи, зобов’язання, заборони) з більшою ефективністю досягають своєї мети тільки в тісному зв’язку один з одним. Трьом мінімальним способам правового регулювання відповідають три різновиди норм права: уповноважувальні (дозволяючі); зобов’язувальні; заборонні.
Допоміжні способи правового регулювання:
• заохочення - юридичне схвалення суспільно корисної поведінки особи за допомогою винагороди за активну діяльність (грамота, премія, нагородження іменною зброєю, присвоєння почесного звання «Заслужений юрист України» та ін.); є одним із видів стимулів у праві;
• рекомендації - юридична пропозиція особі обрати оптимальний варіант поведінки;
• покарання - юридичний осуд (засудження) винної, протиправної поведінки, що виражається в негативній оцінці правопорушення й особи, котра його вчинила; є одним із видів обмежень у праві;
• пільги- правомірне полегшення становища суб’єкта права через надання будь-яких переваг або часткового звільнення від виконання встановлених загальних правил і обов’язків (податкові пільги, встановлювані з метою розвитку підприємництва, виробництва, фермерства, інвестиційної діяльності та ін.). Правові пільги, що характеризують спеціальний статус відповідних груп населення (інвалідів, пенсіонерів, студентів, самотніх матерів та ін.) слід відрізняти від правових привілеїв - спеціальних (виняткових) правових пільг,
встановлених для конкретних суб’єктів вищого ешелону влади як необхідних для повного і якісного здійснення ними обов’язків (дипломатів, депутатів, міністрів, президента тощо). Іноді правові привілеї встановлюються для громадян, підприємств, установ, організацій. Наприклад, надання відстрочки від призову на військову службу окремим категоріям громадян.
Кожний із зазначених елементів (способів) виконує специфічну роль у регулюванні діяльності суб’єктів і суспільних відносин, що виникають на основі цієї діяльності.
§ 5. Тип правового регулювання. Режим правового регулювання
Тип правового регулювання суспільних відносин - це різновид проявів впливу права на суспільні відносини, що має загальні ознаки через використання в однаковому поєднанні правових інструментів.