Зворотний бік
Владні люди ніколи не забувають, що пропонована даровизна завжди приховує обман. Друзі, які пропонують безоплатні послуги, згодом захочуть від вас щось набагато дорожче за суму, яку ви їм заплатили б. Кожна махінація має приховані матеріальні й психологічні проблеми. Тож учіться платити, ще й добре платити.
З другого боку, цей закон відкриває величезні можливості для шахрайства і обдурювання, якщо застосовувати його навпаки. Стандартний прийом шахрая — спокушати дармовицею.
Найвправніше ним користувався надзвичайно успішний шахрай нашої доби Джозеф Вайл, він же Жовтий Хлопчина. Він рано зрозумів, що саме людська пожадливість уможливлює його шахрайські афери. «Це жадання отримати щось задарма, — писав він, — дорого обійшлося людям, які мали справу зі мною та іншими шахраями… Коли люди зрозуміють — у чому я сумніваюсь, — що вони не можуть отримати щось задарма, рівень злочинності знизиться, і ми всі житимемо в більшій гармонії».
За багато років Вайл розробив безліч способів шахрайства, спокушаючи людей легкими грошима. Він роздавав «задарма» нерухомість (хто ж не спокуситься на таке?), і потім простаки довідувалися, що мали заплатити лише 25 доларів за реєстрацію продажу. Оскільки земля не потребувала оплати, високий платіж здавався виправданим, і Вайл заробляв тисячі доларів на шахрайській реєстрації. За це він видавав простакам підробний документ. Іншим разом він казав їм про домовлені кінні перегони або про акції, що дають 200% за кілька тижнів. Оповідаючи свої вигадки, він бачив, як у простаків аж очі загоряються від думки про дармовицю.
Урок нескладний: принаджуйте жертву можливістю одержати легкі гроші. Люди здебільшого ліниві і хочуть, аби не працювати і щоб багатство впало їм з неба. За невеличку плату продайте їм пораду, як заробляти мільйони (Фінеас Тейлор Барнум зробив це у літньому віці), і ця невеличка сума перетвориться на цілий маєток, якщо його помножити на тисячі простаків. Підманіть людей перспективою легких грошей, і ви одержите можливість ще більше їх обдурити, бо жадібність достатньо сильна, аби засліпити ваші жертви. Як казав Жовтий Хлопчина, половина задоволення полягає в тому, щоб дати людям моральний урок: жадібність не окуповується.
Закон 41.
Не копіюйте великих людей
СУДЖЕННЯ
Те, що трапляється вперше, завжди здається кращим і оригінальнішим за те, що стається потім. Якщо ви наступник великої людини або нащадок знаменитих батьків, вам доведеться зробити вдвічі більше, щоб перевершити їх. Не розчиніться в їхній тіні та не загрузніть у чужому минулому. Утверджуйте власне ім’я та індивідуальність, змінивши план дій. Відцурайтеся владного батька, перевершыть його і досягніть влади, засяявши власним світлом.
вернуться
33
Ґрін користується не оригінальним текстом чи перекладом, а вільним переказом.
вернуться
34
Це застаріле датування. Докладніше датування див. у вид. Guillaume de Lorris and Jean de Meun, The Romance of the Rose, translated and annotated by Frances Horgan. Oxford World’s Classics, Oxford University Press, 1999.
McWebb, Christine (ed.), Debating the Roman de la rose: A Critical Anthology. Trans. by Earl Jeffrey Richards. Series: Routledge Medieval Texts. New York: Routledge, 2007.
The Romance of the Rose: Third Edition Paperback — July 3, 1995 by Guillaume de Lorris (Author), Jean De Meun (Author), & 1 more.
