48 законів влади
- Автор: Грин Роберт
- Год: 2017
- Язык: украинский
- ISBN: 978-617-12-3366-9
- Переводчик: Лесь Герасимчук
- Жанр: Психология
Электронная книга - «48 законів влади». Краткое содержание книги:
Протягом наступного десятиріччя робота в Бленімі то припинялася, то поновлювалася, бо ставало дедалі важче отримувати кошти зі скарбниці. Герцогиня гадала, що Венбре пустить її на жебри. Вона чіплялася до кожного воза з камінням і бушеля вапна, рахувала кожен ярд металевої огорожі й кожен фут шалювання, шпетила марнотратних будівельників, підрядників, сюрвеєрів. Старий і немічний Мальборо хотів лишень оселитися в палаці й доживати в ньому віку, але проект загруз у нескінченних позовах, будівельники позивалися з герцогинею через платню, а герцогиня позивала до суду архітектора. У розпал цієї ворохобні герцог помер. Він так ніколи і не провів жодного дня в улюбленому Бленімі.
Після смерті Мальборо його майно оцінили на понад 2 мільйони фунтів — більше ніж достатньо для завершення будівництва палацу. Але герцогиня не вгавала: вона затримувала платню Венбре й будівельникам і, врешті, звільнила архітектора. Його наступник завершив спорудження Бленіма за кілька років, не відхиляючись від його проекту. Венбре помер 1726 року, вигнаний із палацу герцогинею і позбавлений права навіть оглянути своє найбільше творіння. Бленім розпочав новий напрям в архітектурі, ставши для свого творця двадцятьма двома роками кошмару.
Тлумачення
Герцогині Мальборо гроші давали можливість бавитись у садистські владні ігри. Втрату грошей вона трактувала як символ утрати влади. У своєму потворному ставленні до Венбре вона пішла ще далі: перед нею був великий митець, і вона заздрила його хисту і славі, якій не могла зашкодити. У неї не було його талантів, але були гроші, щоб мучити і ображати його через дрібниці, аби зламати йому життя.
Проте цей тип садизму має свою підступну ціну. Через нього будівництво, заплановане на 10 років, тривало двадцять. Він отруїв взаємини герцогині з оточенням, спричинив її відсторонення від двору, завдав великого болю герцогові (який хотів лише мирно жити в Бленімі), породив судову тяганину і забрав роки життя Венбре. Але останнє слово залишилося за наступниками: Венбре визнали генієм, а герцогиню запам’ятали як скупендру.
Владні люди повинні мати велич духу й уникати дріб’язковості. А гроші — це царина, у якій виявляються або велич, або дріб’язковість. Тож витрачайте гроші вільно і створюйте репутацію щедрої людини, що згодом принесе вам великі дивіденди. Нехай фінансові деталі не заступають вам ширшу картину того, як вас сприймає оточення. Розчарування людей потім дасться вам узнаки. І якщо захочете втрутитися в роботу творчих людей, які працюють на вас, то принаймні платіть їм як слід. Вони за гроші краще коритимуться, ніж тоді, коли ви демонструватимете їм свою владу.
ПРО МОЙСЕЯ І ФАРАОНА
В історіях пророків написано, що Мойсей був посланий до фараона з багатьма чудесами, дивами і нагородами. Для столу фараона щодня доправляли 4000 овець, 400 корів, 200 верблюдів і відповідну кількість курей, риби, напоїв, смаженини, солодощів тощо. І щодня за його столом їли всі єгиптяни і все єгипетське військо. 400 років він претендував на божественність і ніколи не припиняв постачати цю їжу.
Коли Мойсей молився, то промовляв: «Боже, знищ фараона!», а Бог відповів на його молитву, сказавши: «Я покараю його у воді, і передам багатство його і його війська тобі й твоєму народу». Після цієї обіцянки минуло кілька років, і фараон, приречений на загибель, продовжував жити в усій своїй величі.
Мойсей із нетерпінням чекав, що Бог швидко скарає фараона, і в нього уривався терпець. Тож він постував сорок днів і рушив на гору Синай і під час зустрічі з Богом сказав: «Боже, ти ж обіцяв, що знищиш фараона, а він і досі вдовольняє свої забаганки й блюзнірствує. Тож коли ти скараєш його?»
І пролунав голос Істинного, який сказав: «Мойсею, ти хочеш, щоб я чимшвидше скарав фараона, але тисячу тисяч моїх слуг хочуть, щоб я цього не робив, бо їм перепадає від його щедрості і вони тішаться спокоєм за його правління. Я присягаюся своєю силою, що, доки він дає достатньо їжі й підтримує мої творіння, я не знищу його».
Мойсей запитав: «А коли ж ти виконаєш свою обіцянку?» — «Я виконаю свою обіцянку, коли він не даватиме моїм творінням харчів. Щойно він почне зменшувати блага для людей, — знай, що його час добігає кінця».
І сталося, що якось фараон сказав Гаманові: «Мойсей зібрав синів Ізраїлю навколо себе, і це нас турбує. Ми не знаємо, що він замислив. Нам треба тримати сховища наповненими, щоб не залишитися без запасів. Тож нам треба удвічі зменшити щоденний раціон, а заощаджені харчі відправляти до сховища». Тепер використовували на 2000 овець, 200 корів і 100 верблюдів менше, а потім урізали раціон кожні два або три дні. Мойсей зрозумів тоді, що незабаром справдиться обіцянка Істинного, бо надмірна економія — ознака занепаду. Знавці традицій кажуть, що в день, коли фараон утопився, на кухні зарізали лише двох овець. Немає нічого кращого за щедрість… Якщо людина багата і бажає без припису володаря поводитися як пан, якщо хоче, щоб люди схилялися перед нею, як перед господом і паном, то нехай щодня збирає всіх за стіл. Усі, хто уславився у світі, домоглися цього завдяки своїй гостинності, а скнар і ненажер зневажають в обох світах.