Чужинець на чужій землі
- Автор: Хайнлайн Роберт Энсон
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-0090-6
- Переводчик: Ганна Литвиненко
- Жанр: Социально-философская фантастика
Электронная книга - «Чужинець на чужій землі». Краткое содержание книги:
— «Якщо ви об'єднаєте свої справи, то вони — твої брати[49]».
— Амінь, — погодився Джубал.
Доктор Махмуд швидко глянув на нього, вирішивши просто зараз не цікавитися, чи зрозумів його Гаршоу, чи просто той був ввічливим, — не час і не місце говорити щось, що могло вивільнити його тривоги та сумніви.
Тим не менше він, як завжди, завдяки водному ритуалу в душі відчував тепло — навіть попри те, що він тхнув єрессю.
Його думки перервав заступник начальника протоколу, який поспішав до них.
— Ви доктор Махмуд. Вам відведено місце на протилежному кінці столу, докторе. Йдіть за мною.
Махмуд глянув на нього, потім на Майка і посміхнувся:
— Ні, моє місце тут, з моїми друзями. Дорказ, я можу поставити стільця ось тут і сісти між тобою та Валентином Майклом?
— Звісно, докторе. Ось, я відсунуся.
Заступник начальника протоколу ледь не почав постукувати ногою від нетерпіння.
— Докторе Махмуд, будь ласка! За схемою ви маєте сидіти на протилежному кінці столу! Генеральний Секретар прибуває з хвилини на хвилину, а тут й досі кишить репортерами, і лише одному Богу відомо, ким іще, — кому тут не місце... Я не знаю, що мені робити!
— Тоді йди собі деінде, братку, — запропонував Джубал.
— Що? Хто ви? Ви у переліку? — Він стурбовано звірився зі схемою розсадження, яку тримав у руках.
— Хто ти? — відповів Джубал. — Офіціант? Я — Джубал Гаршоу. Якщо мого імені немає у переліку, то можеш порвати його і скласти новий. І послухай, розумнику: якщо Людина з Марса хоче, щоб його друг доктор Махмуд сидів поруч з ним, то так воно і буде.
— Але він не може тут сидіти! Місця за головним столом обговорення призначені для Вищих Міністрів, Лідерів Делегацій, Суддів Вищого Суду та людей того ж рангу, — і я не знаю, як можу втиснути сюди їх усіх, якщо з'явиться ще хтось... І Людина з Марса, звісно.
— Звісно, — сухо погодився Джубал.
— І звісно ж, доктор Махмуд повинен буде сидіти біля Генерального Секретаря, — просто у нього за спиною — щоби перекладати, якщо це знадобиться. Мушу сказати, що тут нічого не можна змінити.
— Я допоможу, — Джубал висмикнув папери з рук службовця, сів за стіл і почав розглядати. — Гм... Дозвольте поглянути. Людина з Марса сидітиме прямо навпроти Генерального Секретаря — там, де сидить й зараз. Потім... — Джубал витягнув темного м'якого олівця і зруйнував схему розсадження. — Ось ця половина головного столу — звідси і аж сюди — належить Людині з Марса.
Джубал провів дві великі товсті лінії, щоб показати межі, та з'єднав їх з тонкою чорною дугою, а потім почав писати їхні імена, розподіляючи місця на цій частині столу.
— Я виконую половину вашої роботи... Тому що я розсаджую тут усіх, хто сидить з нашого боку столу.
Виконавець протоколу був надто вражений, щоб говорити. Його рот відкривався, але звідти не виривалося жодних зрозумілих звуків. Джубал м'яко глянув на нього:
— Щось не так? О, я забув зробити це офіційно, — під своїми виправленнями він нашкрябав: «Д. Гаршоу — для В. М. Сміта».
— Не варто бігти до свого керівника, синку, і показувати йому цей папірчик. Порадь йому переглянути книгу правил офіційних візитів керівників дружніх планет.
Чоловік дивився на все з відкритим ротом — а потім раптово відійшов, навіть не зупинившись, щоб його закрити. Але він дуже швидко повернувся, йдучи вслід за іншим, дещо старшим чоловіком. Незнайомець наполегливо, серйозно сказав:
— Докторе Гаршоу, я Ля Ру, начальник протоколу. Вам і справді потрібна половина головного столу? Наскільки я розумію, ваша делегація дуже маленька.
— Це не стосується справи.
Ля Ру стримано посміхнувся:
— Боюся, що для мене — стосується, сер. Через цей простір мене загнано у глухий кут. Запросили бути присутніми тут сьогодні ледь не кожну офіційну особу першого рангу у Федерації. Якщо ви чекаєте на більшу кількість людей — попри те що я волів би, щоб ви мене про це попередили заздалегідь, — то я маю стіл за цими двома кріслами, приготований для містера Сміта та вас.
— Ні.
— Боюся, що так має бути. Прошу вибачення.
— Я у вас теж. Тому що, якщо половина головного столу не була підготовлена для делегації Людини з Марса, ми йдемо звідси, причому просто зараз. Просто передайте Генеральному Секретарю, що ви зірвали його конференцію тим, що були грубим з Людиною з Марса.
— Звичайно ж, ви не маєте це на увазі?
— Ви не отримали моє повідомлення?
— Гм... Ну, я сприйняв його за жарт. Досить розумний жарт, згоден.
49
Коран. 2:220.