Квітка кохання
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-10-6
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Квітка кохання». Краткое содержание книги:
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Перейти на страницу:
За що ми любимо чужих?
Бо в них любов то як робота,
Й до нас як прийде на часок –
То в неї лиш одна... турбота.
Чому ми любимо чужих?
Бо всі ми любим свіжу воду,
Бо любим вічно ми живих,
І любим вічну насолоду.
То ж чому люблять всі чужих?
Бо ті, коли до нас приходять,
Дома лишають кислий мед,
А нам приносять зрілі соти.
25.08.2011 р.
НУ Й ВЕРСТАТ…
Ну й верстат в пані Вікторії,
Є куди… зливать калорії!
14.4.2011 р.
ОТ ТАК ДЕМОКРАТІЯ!
От тобі і тири-пири,
От де судді в нас дають:
Виконавців посадили,
А замовники живуть!
10.3.2011 р.
ПИШИ, ЩО ХОЧЕШ!
Кожен день я прокидаюсь
І радію, що живий,
Після того, як до друку
Я відніс роман новий.
– Можеш ти писать, що хочеш,
Тільки шефа ти не бий,
За тобою не приїдуть,
Бо бензин вже дорогий.
24.10.10 р.
ЯК БУЛИ В НАС КОМУНІСТИ…
Як були в нас комуністи,
То хоч щось було в нас їсти,
А як стали регіонали,
То і того вже не стало.
Де приватні магазини,
Кожен день танцюють ціни,
Гречка стала, як ікра,
Януковичу – «УРА!»
20.3.2011 р.
ЕСЛИ ТЫ ЧЕЛОВЕК
Гляжу на мир – как он прекрасен!
Какая гамма белизны,
И вместе с тем он так опасен,
И люди в нём обречены.
И за тебя мне очень стыдно,
Поверь ты, мой двадцатый век,
Что ты не можешь жить без лести,
А говоришь, что человек.
Не будь столь алчным и жестоким,
И беспощадным, как шакал,
Творец создал тебя свободным,
А что природе сам ты дал?
Один разбой, одни несчастья,
Того не пей, а то не жри,
К тому не смей ты прикасаться,
А с тем, смотри, не говори.
Мы сколько жили – все дрожали,
Держа в руках свои штаны.
Вот как нас всех они держали,
Те «Богом избраны сыны».
Да сколько ж можно быть приматом
И сколько будем их кормить?
А не пора б… – огреть всех матом,
Чтоб перестали нас дурить.
Смотреть противно на лакеев,
На инкубаторных птенцов,
Где атрофирована совесть
Из-за каких то леденцов.
Где свет зелёный – попугаям
И рода всякому дерьму,
А если им служить не станешь,
Как дважды два влетишь в тюрьму.
Да сколько ж можна так стараться
И сопли тут же распускать?
Да сколько ж можна всех бояться
И всем подонкам зад лизать?
24.5.1987 г.
ЧЕРТИ МАЮТСЯ
Над его душой черти маются,
Ну, а он поёт-улыбается.
20.10.1997 г.
ЕСЛИ ДАЛ СЛОВО
– Чем непохожи мы на тех,
Что называются жидами?
Что не умеем мы хитрить
И как они, мечтать стихами.
Я, если слово дал кому,
Назад его не возвращаю
И вот за это я себя
И мне подобных уважаю.
8.6.1988 р.
ЗВЕЗДА ВОСТОКА
Вода, вода, куда ни кинешь оком,
И чайки крыльями всем машут нам привет,
А ты взошла, словно «Звезда Востока»
С легенд Эллады, с самых древних лет.
Богатый бюст и гордая осанка,
В глазах твоих – сияние Луны,
И мне так хочется проехать, как на санках,
По глади твоей снежной белизны.
Душой коснуться Лунного сияния
И чтобы ты ответила мне: «На»,
И хоть на часик стать твоим желанием,
Даже когда в другого влюблена.
А чтобы мог любить тебя, как небо,
И помнить вечно образ твой родной,
Ты разреши глядеть и наслаждаться
Хотя бы здесь, идя по мостовой...
30.12.1990 г.
О ХИТРОСТИ
Не надо быть хитрым,
Чтоб просто понять,
Что люди как звери,
Коль кушать хотят.
А тот, кто уж очень
По жизни хитрит,
Тот счастье теряет
И дома не спит.
24.5.1986 г.
ЧТОБ ЗАСЛУЖИТЬ ПРИЗНАНЬЕ
Я часто думаю о верности и долге,
О золоте, что совестью зовут.
Чтоб заслужить признанье – нужны годы,
А чтоб убить его – лишь несколько минут.
28.5.1986 г.
КИЕВ-ГРАД
Какой ты свежий и нарядный,
Мой златоглавый Киев-град,
Неуж моему возвращенью
Сегодня ты совсем не рад?
9.10.1986 г.
НАМ БЫ ЖИТЬ И ЖИТЬ...
Перейти на страницу: