Квітка кохання

А ще як та підтягне юпку, Й ногу на ногу покладе, То будь ти навіть хоч Прим'єром, Від неї ти не відійдеш. Ви тільки гляньте на ті очі, На ті оазиси краси, Не будеш спать ти дні, і ночі, Поки не зніме та труси. 11.7.2011 р. ЧУЖА ЛЮДИНА Ти геть зовсім чужа людина, Яку я тільки стрів в гаю, Й хоч знаю: ти чиясь дружина, Але тебе я теж люблю. Й мені не соромно сказати, Що я тебе віднині жду, Й мене не варт за те картати, Що полюбив я – не свою. І ви хоч смійтесь, навіть плачте, Та вас уже не відпущу, Отож, знімай із себе плаття, Й підем… купатися в ставку. Я – зберігач жіночої краси, Отож не стій, красу неси. 12.7.2011 р. ЩОБ В ЖІНКИ НЕ ЇЇ КРАСОТИ Щоб в жінки не її красоти, Ми б всі були, як бегемоти. 12.7.2011 р. ОЦЕ ТАК ВЕЧІР! Іде дівчина і я за нею, Ой, як же хочеться догнать ту фею. Вона – наліво і я – наліво, Бо про таку я тільки й мрію. Бо, як погляну на ту я Ліру, Що дожену – уже й не вірю. Які стегенця, які очата, Ну як же й справді не закричати! Вона – направо і я – направо, Схопив дівчину і сів на лаву… Ноги закинув собі на плечі... Оце так нічка, оце так вечір! 10.7.2011 р. ПІКНІК І ДОМІНІК – Що таке, скажи, пікнік?– До матусі Домінік. – Це те місце,– та киває,– Де нень гроші пропиває. – З ким же він їх пропиває? – З ким же ще, як не з жінками. Бо щоб пив та не з жінками, Не було б й тебе у мами. 10.7.2011 р. БОРОДА І ТОМАДА – Нащо тобі борода? – В Лівашова томада. – Щоб не мерзнути зимою, То й ходжу я з бородою. – Ну а влітку, ти прости? – Щоб не гризли – комари. 10.7.2011 р. ПРО ПРАВДУ Я часто думаю, який же ти насправді: Чи сучий син, чи символ чистоти? Бо я не хочу вірить в твою правду, Хоч знаю, що говориш правду ти. За інформацію твою тобі я вдячний, Але не знаю, як же тут радіть? – Бо після цеї правди хочу плакать, Й не знаю сам, куди себе подіть? Кому, скажи, така потрібна правда, Яка вісить над вами, ніби меч, Яка вбиває в першому вас раунді, Так, як торнадо, або так, як смерч? Кому така, скажіть, потрібна правда, Якщо вам скажуть, що кохана – б…дь, Ну підеш писк наб'єш тій Ладі, А далі що, кого – кохать? Я часто думаю про правду і неправду, Чого в ній більше – доброти чи зла? І хоч за правду ладен сам померти, Але не хочу бути сам я за козла. А вам скажу, кого не вчила мати, Що, якщо ти десь іншій… послужив, То краще вже лягай ти мовчки спати І про свій гріх нікому не кажи. 14.12.1979 р. ВСЬОМУ СВІЙ ЧАС Щоб твої схопив сунички, Згриз би їх, як хліб синички. І пройшла б журба юнача, Що навколо жінки скаче. 21.8.2011 р. РОЗВАГИ Ну й стегенця в свахи Гаги, Є куди зливать розваги! 21.8.2011 р. МАЙСТРУ- «УМІЛІ РУКИ» Гарний хлопець наш Микола, Не пройде, якщо не вколе, Як по вулиці іде, То кричить: – Цибуля де? – Люблю я випить і пожрать, І в пику кому хочте дать. Люблю розваги, серцеві муки, Бо майстер я – умілі руки. 12.10.1979 р. СУБОТІНІЙ КАТЕРИНІ ІВАНІВНІЙ. А четвірка наша мила В ТОСі місяць пропалила. Катя біга по дільниці: – Де ж вони оті дівиці? Ті не тратили час марно… Всіх знайшла їх у кав'ярні, – Ой, ти Катя-Катерина, Намальована картина, Краще нас ти не чіпай, Та мерщій в Олімп змотай. А як хоч, щоб працювали, То неси мерщій нам сало, Й не забудь ти пепсі взять, Й файних хлопчиків душ з п'ять. І тоді, ми з ними зранку «Працюватимем» до ранку. Так що, нас ти не лякай, Ми давно уже… ай-ай. 13.10.1979 р. ДОБРІ ДЯДІ – Хто лікує нас? – євреї, – Хто торгує в нас? – жиди, – Хто керує в нас в державі?... – Тож сиди, хохол, і жди. 10.7.2011 р. СЕРГІЮ ЄСЕНІНУ Неначе акорди кохання