Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Детские и приключения » Капітани піску. Габрієла
Капітани піску. Габрієла - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Капітани піску. Габрієла

Электронная книга - «Капітани піску. Габрієла». Краткое содержание книги:

До книги ввійшли два романи видатного сучасного бразільського письменника. В центрі роману «Капітани піску» — життя бездомних підлітків, які поселилися в руїнах колишнього складу на закинутому піщаному узбережжі біля Ріо-де-Жанейро. В романі «Габрієла» письменник розкриває політичну структуру своєї країни, показує традиції, звичаї, мораль народу, з гумором, а іноді і сарказмом, зображує представників «вищого світу» міста Ільєуса.
1 ... 114 115 116 117 118 119 120 121 122 ... 298
Перейти на страницу:

— Якийсь сеньйор шукає куховарку. Пропонує мені йти до нього… Обіцяє добре платити…

— Пошли його до дідька! Яка ти куховарка!

— От бачите, сеньйоре? Він навіть слухати не хоче, щоб я була прислужницею. Ревнивий… Через кожну дрібницю зчиняє галас… Мій чоловік поліцейський сержант, — закінчила вона з гордим і задоволеним виглядом.

— Ти ще довго розмовлятимеш з незнайомою людиною, жінко? Жени його, доки я не розсердився…

— Краще вам піти тихенько…

Вона знову почала розчісувати коси, вишукуючи вошей, і простягнула ноги, підставляючи їх під сонячні промені. Насіб стенув плечима:

— Може, знаєш ще кого-небудь?

Вона не відповіла, лише похитала головою. Насіб спустився схилом Віторія, пройшов через кладовище. Внизу виблискувало місто, щедро затоплене сонцем. Пароплав «Іта», що прибув вранці, стояв на розвантаженні. Паршиве містечко. Стільки базікається про прогрес, а не можна знайти навіть простої куховарки.

— Це тому, що зростають запити, — пояснив йому Жоан Фулженсіо, коли араб зайшов перепочити в «Папеларіа Модело», — робочу силу стає все важче знайти, і вона дорожчає. Послухайте, а спробуйте пошукати щастя на базарі.

Недільний базар являв собою святкове видовище, галасливе і колоритне. Величезне пустирище навпроти дебаркадера тягнулось аж до залізниці. Шматки в'яленого і копченого м'яса, свині, вівці, олені, різноманітна дичина. Мішки з білим маніоковим борошном. Золотисті банани, товсті гарбузи, зелене жило[56], кіабо[57], помаранчі. В наметах подавали на бляшаних жаровнях сарапател[58], фейжоаду[59], мокеки з риби. Селяни закушували, запиваючи страви кашасою. Насіб спробував щастя тут. Огрядна негритянка, в тюрбані, з намистом на шиї і браслетами на руках, наморщила ніс:

— Працювати на господаря? Хай бог милує!

В клітках сиділи яскраві папуги, що вміли розмовляти.

— Хазяйко, скільки правите за цього блондина?

— Вісім рейсів, і то, як для вас…

— Така ціна мені не підходить.

— Але ж він справді говорить. Знає всі слова.

Папуга, немовби підтримуючи господарку, пронизливо заспівав: «Ай, сеу[60]». Насіб пройшов поміж горами молодого сиру, сонце відтінювало жовтизну стиглих жак[61]. Папуга горлав: «Селюки! Селюки!» Ніхто не міг порадити Насібу нічого путнього.

Сліпий, перед яким на землі лежав капелюх, розповідав під гітару історії з часів боротьби за землю:

Був Амансіо хоробрим. Та й стрільцем він був метким, Лиш один Жука Феррейра Потягатись міг із ним. Уночі, посеред лісу, Якось здибались вони,— На деревах, поміж листя, Досипали мавпи сни. — Стій, хто йде? — гукнув Феррейра… Прокотився лісом гул… То Амансіо у нього Мовчки вистрілив впритул. Розкотився постріл лісом І над жертвою закляк… Лиш розбіглися спросоння Зграї зляканих макак.

Сліпі, як водиться, завжди добрі інформатори. Але зараз і вони не могли допомогти Насібу. Один з них приїхав із сертану і, на чім світ стоїть, проклинав ільєуську кухню. Не вміють тут готувати. От в Пернамбуко харчі так харчі! Не те що тутешня бридота. Тут ніхто не уявляє навіть, що то значить справжня кухня!

Араби, бродячі торговці, розклали свої чемодани з грошовим крамом — шматками дешевого ситцю, яскравим фальшивим намистом, каблучками із скляними діамантами, парфумами з іноземними назвами, виготовленими в Сан-Пауло. Мулатки і негритянки — служниці із заможних будинків — юрмились навколо арабів.

— Купуйте, хазяйки, купуйте. Дешевше дешевого… — У крамаря була смішна вимова, але голос його приваблював. Торгувались довго. Намисто на чорних грудях, браслети на смаглявих руках мулаток — велика знада! Скло в каблучці горіло проти сонця яскравіше від будь-якого діаманта.

— Все найсправжнісіньке. Все найвищої якості.

Насіб на хвилинку перервав торгівлю — запитав, чи ніхто не порекомендує йому пристойної куховарки?

— Була тут, сеньйоре, одна. Дуже гарна, на всі руки майстриня. Служила у командора Домінгоса Феррейри. З нею так поводились, ніби вона й не прислуга…

Крамар простягував Насібу різні блискітки:

— Купіть, шановний сеньйоре, подарунок для дружини, або для нареченої, або для коханки.

Насіб рушив далі, байдужий до всього. Негритяночки купували речі дешево, але все ж таки дорожче, аніж ті коштували.

вернуться

56

Жило — плід бразільської рослини жилоейро.

вернуться

57

Кіабо — плід бразильської рослини кіабейро.

вернуться

58

Сарапател — страва, приготовлена з свинячої і баранячої крові, печінки, нирок, легень, серця.

вернуться

59

Фейжоада — страва з квасом і салом, сушеним м'ясом, свинячою ковбасою.

вернуться

60

Скорочено «сеньйор».

вернуться

61

Жак — плід хлібного дерева — жакейри.

1 ... 114 115 116 117 118 119 120 121 122 ... 298
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)