Фаренго. Ч. 2. Гніздо

— Відрізати голову? — тепер до ненависті й виклику долучилась дещиця страху.

— Це звичайна технологія. Її застосовують для допитів бунтівних клонів. В мене є відеозаписи. Хочете подивитись?

— Ні… Не хочу.

— А я переконаний, що хочете, — імперський комісар увімкнув велику демонстраційну панель і дав знак охоронцям, щоб ті зачекали за вхідною мембраною.

На екрані виникла затиснута між блискучих тримачів поголена голова гуманоїда. До її шийного зрізу були приєднані оберемки трубок і кабелів. Звук був відсутній, але широко відкритий рот підказував глядачам, що голова захлинається жахливим криком.

— Це ще навіть не допит, — прокоментував зображення Марков. — Просто голові демонструють, як розчиняється у кислоті її колишнє тіло. Моторошне видовище. При цьому дізнавачі вмикають генератор болю, і голова відчуває біль того ж типу та профілю інтенсивності, який вона відчувала б, якби тіло розчиняли у приєднаному до неї стані. Повірте мені, дівчино, після цієї процедури у вас не залишиться жодних вольових ресурсів для подальшого спротиву. Ви розповісте дізнавачам про все, що знаєте, і те, про що здогадуєтесь. Будете довго розповідати, а потім ще раз, для контрольної звірки даних детекторів брехні. А вже після того вашу голову кинуть до тієї ж кислотної ванни.

— А що саме ви хочете знати? — прошепотіла клонка.

— Для початку: де тепер шабля Бурги?

— Я не знаю.

— Кому ви її передали?

— Епу Мальрону.

— Хто це?

— Він мабедан-мабед[65]. Верховний жрець нашої віри.

— Що за віра?

— Ми віримо у Спасителя і Повернення.

— Секта «Близького Повернення»? Знаю. Ваші єдиновірці повбивали на Тіронії купу народу.

— Мене не було тоді на Тіронії.

— Авжеж, Наталія, вас там не було. Це сталось давно, ще за часів Смути. Проте ми, тіронійці, добре пам’ятаємо ту різанину… — імперський комісар дивився тепер на клонку, як на отруйну комаху. — Наталія, зізнайтеся, це ж ви посвятили Бургу в священні бійці-смертники?

— Зізнаюсь. Ритуал здійснила я.

— Самі чи разом із Лідою Унно?

— Намісниця побажала бути присутньою при ритуалі ніргом-расідан[66].

— З якою метою?

— Такі речі її збуджували.

— Збуджували? І більше ніяких мотивацій?

— Я не знаю.

— Навіщо Унно наказала вбити Тену Ферфакс?

— Тена відмовилась спати з нею.

— І тільки? У вас, Наталія, як я бачу, все суще зводиться до сексу. По-вашому, Ліда Унно, донька сенатора і герцога Корвін-Кларта, наказала Бурзі вбити офіцера, доньку головного судді флоту лише за те, що дівчина відмовилась лягти з нею в ліжко? Нісенітниця.

— Так сказала намісниця. Про інше мені невідомо.

— Ви були коханкою намісниці?