Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
Не треба думати, що в цій демократичній федеративній республіці панує дійсна свобода, що в ній нема утисків національних.
Не всі штати мають право посилати депутатів на конґрес з правом рішаючого голосу. Арізона, Юта, Оклагома, Нове Мехіко шлють депутатів на конгрес тільки з правом дорадчого голосу; це значить, що депутати цих країв тільки мають право слухати дебати депутатів з інших могучих штатів; зрозуміло, що вони не можуть обороняти інтересів своїх країв. Цим краям одібрано право на назву «штат», а дано назву територій, а «території» не мають ніяких виборчих прав на своїй землі: цілу адміністрацію з генерал-губернатором на чолі присилають із Нью-Йорка.
До країв, що не мають прав, належать і дві індійські території. Визиск цих країв чужинцями-янками так великий, що викликав загальне повстання індійців в 1891 році, повстання, яке скінчилося пролиттям моря крові індійців.
Сучасна федеративна республіка Північної Америки не утворилася на ґрунті добровільної згоди, а шляхом примусу, меча.
Сепаратизм в цій федеративній республіці почався 1863 року, року примусового приєднання переможцями північними штатами південних штатів.
Південні штати стояли за повну державну незалежність кождого штата, стояли за те, щоб постанови конгресу не були обов’язкові для кождого штата, а щоб кождий штат мав повну свободу виконувати чи не виконувати постанову загального конгресу. Проте північні штати, заселені переважно янками, хотіли повної централізації, хотіли утворення не спілки незалежних держав, а федеративної держави.
Боротьба федералістів-централістів з антифедералістами (південними) закінчилася війною (1861 до 1863) і перемогою північних штатів; південним штатам треба було покоритися силі меча.
Янкі одержали право, завдяки своїй чисельній перевазі, розпоряджатися в утвореній ними федеративній республіці-державі[274].
Великий національний антагонізм в Америці тягнеться протягом усієї колонізації Америки. Але надто кривавий характер носив національний антагонізм між ірландцями і янками-англічанами. Історія колонізації Америки вся повна кривавих подій між цими двома націями, які перенесли і на територію Америки свою вікову взаємну ненависть і ворожнечу.
Романісти і письменники XIX віку черпали багато тем із кривавих подій в Америці між цими двома навіки ворожими націями.
В федеративній Півн[ічно] американській] республіці негрів і індійців незвичайно гноблять. Проти негрів засновано в [18]50-[18]60 роках тайні організації білих, які терором залякували негрів і тих, що їм спочували; ці тайні терористичні організації білих зникли на якийсь час, але незадовго знову почали своє існування і діяльність. Річ в тім, що негри незвичайно множаться, і тепер їх в федеративній Півн[ічно] американській] державі до 7 мільйонів.
В останні часи негри розпочали свій власний просвітній рух, мають свої школи і університет, почали організуватися в боротьбі за свої політично-расові права. Сім мільйонів зорганізованих негрів — це колосальна сила, і янкі розпочинають проти негрів політику тайного терору; білі раси (переважно янкі) розпочинають рішучу боротьбу проти чорної раси, щоб навіки позбутися тої чорної небезпеки.
Расовий і національний антагонізм не скінчився і тепер — а панує і тепер у федеративній республіці Північної Америки. Яскравою ілюстрацією цієї боротьби є той факт, що в американських містах кожда нація живе по окремих міських кварталах: н[а]пр[иклад,] є Нью-Йорк англійський, французький, німецький, жидівський і т.д.
Сепаратизм штатів на підставі ворожнечі між янками і німцями, між янками і ірландцями, між янками і іспанцями — це звичайна річ і тепер[275].
Чехія
Чехія є провінцією Австрії, заселена поневоленим народом — чехами. Місцевими справами кермує місцевий чеський сойм (ляндтаґ), що має 242 членів; наслідком довгої боротьби після 1886 року чехи добилися в соймі більшості відносно німців, більшості, яка раніше належала німцям, нації пануючій, хоч вона і по числу далеко менша (37%).
274
Північні штати прикривали свої економічні інтереси оголошенням, що вони нібито звоювали південних, аби знищити там невільництво.
275
Джерела: Токвіль: «De la démocratie en Amérique». Holst: «Verfassung n. Demokratie der Vereinigten Staaten». Ramsay: «History of the United States». Briuton: «The American race». Брайс: «Північноамериканська республіка». Лявеле: «Історія Сполучених Держав Півн[ічної] Америки».