Первісна. У вирі пророцтв
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #2
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. У вирі пророцтв». Краткое содержание книги:
Тим часом Шимас аб Нейван і Ріана вер Шонаґ, послухавшись поради диннеші, прямують на Ініс на н-Драйґ. Що їх чекає на цьому далекому острові, де тисячу років тому помер останній у світі дракон? Яке нове знання вони там здобудуть? І як це пов’язано з Ейрін та її Первісною Іскрою? А пов’язано ж напевно…
Передовсім Ейрін пройшла до кабінету, щоб покласти книжку та свої учнівські зошити, і виявила там два свіжі листи — від Мораґ та Шаннон. Перша повідомляла, що останньої миті таки зголосилася супроводжувати Бренана до Ейгайна, де той мав зустріти своїх кузин, і сьогодні вранці вони відбули з Тахріна. Шаннон у своєму листі коментувала Моражине рішення з притаманним їй гумором: за її словами, це стало наслідком учорашньої обіцянки Брігід навантажити молодих сестер додатковими обов’язками з тим, щоб старші за віком і досвідченіші могли цілком зосередитися на роботі Ради Лордів, перше засідання якої мало відбутися вже завтра. Тож ледача Мораґ визнала за краще на час зборів Ради щезнути з очей Брігід, хай навіть це означало, що наступний тиждень їй доведеться провести в дорозі. Сама Брігід проти цього не заперечувала, бо, по-перше, від Мораґ усе одно не було жодної користі, а по-друге, за останні дні до Тахріна прибуло ще четверо сестер, які досі гостювали в різних князівствах Катерлаху.
А от Шайна, що збиралась була поїхати разом з братом, мусила залишитись у Тахріні на прохання Брігід. Попри свою молодість та брак досвіду, вона напрочуд швидко зорієнтувалася в тонкощах катерлахської політики; Брігід високо цінувала її допомогу і ставила за приклад непутящим Шаннон та Мораґ. У своєму позавчорашньому листі Шайна написала Ейрін, що найближчі кілька років проведе в Катерласі — дбатиме про Бренана, сприятиме зміцненню його авторитету і наглядатиме за тим, аби він не накоїв дурниць і не зіпсував своїх королівських перспектив. Якби Ейрін була вільна, то без найменших вагань вирушила б до Тахріна, щоб допомогти їй у цьому. Вона усвідомлювала всю глибину своєї відповідальності за те, що зруйнувала світлі Бренанові мрії про щасливе життя з коханою жінкою, але нітрохи не шкодувала про свій учинок. Просто не могла шкодувати — бо його втрата була мізерною порівняно з тим, що здобула Ґвен. Уранці Ейрін отримала від неї чергового листа, в якому вона писала, що сьогодні по обіді вже буде в Рондаві й сяде там на перший-ліпший корабель до Тір Мінегану.
Прочитавши обидва листи, Ейрін вирішила, що відповість на них після вечері, відтак перевдяглась і спустилася на четвертий поверх, де було нове помешкання Гелед. Там застала не лише кузину, а також Морін і Арвен, які саме допомагали своїй подрузі оздоблювати вітальню. Фіннела роздавала їм цінні вказівки, і дівчата охоче дослухалися до них, бо за місяць знайомства встигли переконатися, що вона має дуже витончений смак. Кузина знай поривалася зробити перестановку і в Ейрінинім помешканні („причепурити“ його, за її власним висловом), проте Ейрін їй не дозволяла. Вона була задоволена тим, як усе було, і не хотіла нічого міняти.
При появі Ейрін подруги облишили роботу і стали розпитувати її, як пройшло перше заняття в товаристві Олвен.
— То ви вже знаєте? — здивувалась вона. — Звідки?
— Від мене, — пояснила Арвен. — Я вивчала рослинну маґію разом з Олвен, і це, скажу, було не дуже весело. Та сьогодні сестра Евлін відіслала її до сестри Ґлай. Мені пояснила, що хоче працювати зі мною окремо, зробити мої заняття інтенсивнішими, бо я вже почала випереджати Олвен. Але думаю, що справжня причина в тобі. Мабуть, найстарші дали сестрам-наставницям указівку, щоб вони спробували помирити вас.
І Морін, і Гелед згідно закивали. А Ейрін недбало стенула плечима.
— Ну, власне, я з нею й не сварилася. І якщо вона перестане дивитись на мене вовком, буду тільки рада.
— Ти завжди була поблажливою, сестричко, — сказала Фіннела. — Постійно прагнула до того, щоб усі тебе любили.
— Тоді це не поблажливість, — зауважила Гелед, — а навпаки, вимогливість.
— Аж ніяк, — заперечила кузина. — Скільки я себе пам’ятаю, Ейрін нічого не вимагала від інших людей, а їхню любов завойовувала своєю лагідністю.
На ці слова Морін дзвінко розсміялася:
— То ти в нас, виявляється, лагідна, Ейрін? Ніколи б не подумала! Даруй, ти чудова подруга, але лагідною я б тебе нізащо не назвала.
— Я на це й не претендую, — всміхнулась у відповідь Ейрін. — Фіннела перебільшує. Просто я миролюбна і намагаюсь уникати конфліктів. Поблажливість і лагідність тут ні до чого.
— А як же твоє кидання подушками? — запитала Морін. — Хіба це миролюбно?