Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
Прилад Л. Кілера з 1928 р. у тому чи іншому вигляді став промисловим зразком: простий і часто компактний, він записував частоту пульсу, зміни кров’яного тиску, частоту і глибину дихання, електричний опір шкіри, ритм серцебиття, інтенсивність виділення поту, зміни вмісту кисню у крові, зміни напруги м’язів рук і ніг, зміни електричних потенціалів шкіри, зміни біострумів мозку, температуру шкіри, рух очей, зміни діаметра зіниць, слиновиділення і навіть рух шлунку.
Серед поліграфів — “детекторів брехні”, що різняться між собою певними конструктивними особливостями, відомі поліграфи Кілера, Ларсона, Лі, Рейда, апарати Стільтонга, фотополіграф Дерроу, реактограф, варіограф тощо. У США налічуються понад 50 фірм, що випускають “детектори брехні”. Окремі поліграфи можуть реєструвати більш як 20 фізіологічних показників. У Росії вперше ідею “детектора брехні” подав професор Московського держуніверситету О. Лурія.
Вперше “детектор брехні” увійшов у практику поліцейського розслідування у 1920 році. Нині “детектором брехні” обладнані майже всі поліцейські управління і великі поліцейські дільниці США, Німеччини, Англії та інших країн. Виникла професія операторів, що спеціалізуються на проведенні допитів із застосуванням “детектора брехні” і розшифруванні показань приладу. Операторів готують на навчальних курсах, у різних поліграф-школах, таких, наприклад, як курси детекції брехні при Нью-Йоркському університеті. Існують також дві національні організації — Американська академія наукового допиту і Американська академія досліджень за допомогою поліграфа. Їх метою є вдосконалення методики допиту за допомогою “детектора брехні” і максимальне поширення цього приладу у слідчій і судовій практиці.
Застосування поліграфа практикується у багатьох країнах, отримані результати розглядаються як докази або як оперативна орієнтовна інформація. Сьогодні можна визначити провідну групу країн, в яких цей прилад використовується досить інтенсивно. Це, зокрема, США, Канада, Японія, Туреччина, Південна Корея, Ізраїль. Менш активно застосовують поліграф у Великобританії, Індії, Аргентині, Бразилії, Ірані, Мексиці, Пуерто-Рико, Таїланді, на Філіппінах і Тайвані. За даними Г Барланда, кількість країн, в яких у тій чи іншій мірі застосовується цей метод, досягає 50.
Як показує наведений вище аналіз, дані про фізіологічні реакції при визначенні емоційної напруженості людини мають неабияке значення. З огляду на це багато вчених у ряді країн світу інтенсивно досліджують і застосовують різні за своїми технічними можливостями прилади і методики.
У вітчизняному кримінальному судочинстві можливість використання технічних засобів для отримання психофізіологічної інформації від людини на досудовому слідстві є майже недослідженою сферою. Цією проблемою деякою мірою займалися вітчизняні дослідники, зокрема В. Гончаренко, Ю. Жаріков, В. Лукашевич, О. Лук’янова, Є. Носенко, М. Салтевський.
У вітчизняній юридичній літературі до цього часу відсутній цілісний розгляд інструментальної діагностики емоційної напруженості, тому необхідно привернути увагу наукової громадськості до цієї проблеми з метою аналізу її позитивних і негативних аспектів з позиції різних підходів до теорії детекції. Такий вид аналізу дасть змогу глибше розкрити сутність даних інструментальної діагностики емоційної напруженості і встановити такі її аспекти, яким раніше не приділяли уваги.
Гіпноз у криміналістиці успішно використовують у ряді зарубіжних країн при опитуванні свідків і потерпілих від злочину, при допиті злочинців. На думку спеціалістів США, гіпноз стимулює відтворення у пам’яті подій минулого, тобто допомагає відтворити події у ретроспективі, а також дає змогу людям уявити, як вони почувалися або що робили в той чи інший час. Гіпноз, як правило, використовується через певний час після допиту, проведеного поліцією у встановленому порядку. У США суперечки про застосування гіпнозу в процесі розслідування злочинів ведуться з 1969 року, а окремі штати повністю заборонили його використання у розслідуванні злочинів. У ряді країн гіпноз допускається тільки в окремих випадках. У США ФБР дозволено використовувати гіпноз, але згідно з положенням, затвердженим міністерством юстиції США у 1968 р., співробітники ФБР мають право використовувати гіпноз при розслідуванні найтяжчих злочинів проти особи і держави. Причому гіпноз дозволений тільки у тому разі, коли арсенал інших засобів розслідування вичерпано. Згідно з цим положенням піддавати гіпнозу дозволяється тільки безпосередньо очевидців або потерпілих з їх письмового дозволу. Співробітники ФБР, які готуються стати гіпнотизерами, проходять спеціальну навчальну підготовку з основ теорії, техніки, тактики, методики і певних особливостей використання гіпнозу у правоохоронній діяльності. На сьогодні більш як тисяча поліцейських США пройшли спеціальну підготовку з проведення сеансів гіпнозу. У Великобританії гіпноз при розслідуванні злочинів застосовується протягом останніх 25 років. У вітчизняній правоохоронній діяльності гіпноз не використовується.