Оповістки з Меекханського прикордоння. Північ-Південь [UK]

Гарріб засичав:

— Це суперечить звичаю, Аріноелю.

— Звичаї змінюються, сину степів. Мусимо створювати нові, для нових ситуацій. Два орга за голову.

Кочівники підстрибнули.

— Два орга?! Два! Це ж грабунок! Це… це… це…

Долоня одного з них поповзла до руків’я паскудно кривого кинджала, який стирчав за поясом.

Аерін радше відчув, ніж побачив, як фрагмент тіні за його спиною набуває людської подоби. Висока, із закритим вуаллю обличчям, обмотана ярдами матеріалу постать трохи виступила вперед.

— Ти — гість у моєму домі, друже, — купець добре знав, яке враження справляв цей голос: молодий, симпатичний, але водночас такий, що недвозначно нагадував про сичання клинка, який виймають із піхов. — Якщо ти витягнеш зброю проти господаря, вчиниш величезний гріх.

Кочівники завмерли. Гарячкуватий поволі відсунув долоню від ножа, Гарріб зблід як полотно, третій трохи відступив та зробив знак проти зла.

Замаскована постать ще мить стояла непорушно, а потім відступила на своє місце, під стіну.

— Чотири, — Гарріб енергійно кахикнув. — Чотири орга за голову.

Купець удав, що замислився. Це в нього завжди добре виходило. Трохи нахилив голову та почухав бороду. На мить усі знерухоміли.

— Сім оргів за три голови, Гаррібе, якщо приведеш до міста ще три сотні таких тварин, як оця твоя показова двадцятка.

Цього разу кочівник удав, що замислився. Його чорні очі хитро блиснули.

— Сторожа ніколи не впустить до міста три сотні бидла. І я мусив би вислати сюди половину своїх людей. Не можу залишити стада без належної охорони.

Якусь хвилину він нервово шарпав вуса.

— Одинадцять за трьох.

— Одинадцять? Вони мали б виглядати краще, ніж ті, яких ви пригнали показати. Скажи мені, Гаррібе, скільки у вас поранених голів?

Кочівник трохи помовчав. Було видно, що роздумує, наскільки він може збрехати.

— Кілька, — ствердив нарешті, дивлячись купцю просто у вічі. — Може, з десяток; шлях був не такий уже й важкий.

— Це добра новина, приятелю. Для мене і для тебе. Це означає, що посуха не була настільки важка, як говорять?

— Ні, Аріноелю. Водопої не пересохли, а трави було вдосталь. Не важча, ніж у минулі роки.

— Тож мине десь десять чи п’ятнадцять років, і сюди прибудуть пастухи від дегренів, вас’реґґелів, ло’реґістів та інших племен. Буде багацько бидла, а ціна впаде. Тож не можу дати більше, ніж вісім оргів за три штуки.

Якусь мить кочівник виглядав так, наче прагнув відкусити собі язика.

— Ми вирушили раніше, Аріноелю, і тому мали достатньо трави та води. Бидло тих, хто не був настільки мудрим, добереться сюди в гіршому стані, ніж наше.

Купець приховав усмішку і трохи нахилився вперед.

— Схиляю голову перед мудрістю народу альмеандаль. І лише тому я готовий дати три орга за голову.