Повзе змія

Йдемо далі. Гужва, скориставшись нагодою, береться за справу Баглая. Вона така сама безнадійна, як справа Олега Пустовіта. І грошей там не заробиш. Тим більше в Баглая вони навряд чи були, принаймні така сума, яку зазвичай вимагає Гужва. Отже, є в цій історії біла пляма, невідома та невирахувана. Глод потер долонею погано поголене підборіддя, повернувся спиною до центрального входу в лікарню, закурив. Доповнити картину може лише Гужва. Ще — Баглай, але він, будемо вважати, свою частину справи зробив. Чи здогадувався він, що саме стоїть за банальним убивством пенсіонера? Навряд. Для Баглая в цій ситуації головне, що не він. Тому, вирішив Глод, він і пустив міліцію по сліду. Чекайте, не міліцію, саме його, Максима Глода. Людину, котра випадково вирахувала його в будинку коханки й затримала. Що дає Баглаєві цей хід? Поки що так само немає відповіді.

Гаразд. Через збіг різних обставин, котрі не залежали одна від одної, Гужва став адвокатом Баглая.

І невідомо чим купивши ув’язненого, намовив узяти на себе зайве вбивство. Таким чином, справжнього вбивцю ніколи не знайдуть. Потім… Потім… Потім…

Минає час — і вже Баглай вимагає зустрічі з адвокатом, наслідки якої вже всім відомі: зізнання ще в одному вбивстві, виїзд на відтворення до місця скоєння злочину, ТТ у нужнику. Тепер Глод потер лоба — всередині знову, як учора в Харкові, ніби пройшов струм. Довести це ще складніше, але адвокат — саме той, хто десь роздобув пістолет і або сам заніс його в «хрущобу», або намовив когось. Виконуючи, тут точно сумнівів немає, інструкції Баглая. Тобто Баглай на волі Гужві не потрібен, отже, ініціатива виходила від Баглая, щось змусило адвоката виконувати вказівки засудженого, не вдаючись по допомогу до своїх покровителів. Самотужки. Може, Баглай незрозуміло для чого прагнув, аби розкрилася саме ця таємниця? Через те лишив свого помічника живим, хоча простіше застрелити непотрібного тепер свідка разом з усіма. Глод чомусь був певен: Баглай не промазав, він цілком свідомо лише поранив свого спільника й рятівника.