Сліпобачення

Пізніше я дізнався, що Челсі потрапила під перехресний вогонь. Реалісти засіяли бостонські катакомби різновидом фібродисплазії; легка корекція, одноточковий ретровірус, результатами якого стали терористичний акт і водночас іронічний коментар щодо мертвотного паралічу, в якому перебувають мешканці Раю. Вірус переписував регуляторний ген, що контролював остеогенез у четвертій хромосомі, й вибудовував метаболічний обхід з трьох локусів у сімнадцятій.

У Челсі почав виростати новий скелет. Її суглоби закам’яніли за п’ятнадцять годин після ураження, сухожилля і зв’язки — за двадцять. На той час лікарі перевели її на клітинне голодування, намагаючись сповільнити дію вірусу, позбавивши його метаболітів, але медикам вдалося виторгувати у неминучого тільки трохи часу. За двадцять три години її поперечно-смугові м’язи обернулися на камінь.

Я не одразу про це дізнався, бо так і не зателефонував їй. Мені не потрібно було знати подробиць: я по голосу зрозумів, що вона помирає. Вочевидь, Челсі хотіла попрощатися.

А я не міг заговорити з нею, бо спершу хотів з’ясувати, як це правильно робиться.

Я годинами нишпорив ноосферою, вишукуючи прецеденти. Способів померти не бракувало; я знайшов мільйони записів, що стосувалися етикету. Останні слова, останні обітниці, інструкції для тих, хто скоро полишить цей світ. Паліативна нейрофармакологія. Розлогі і детальні сцени смерті з художньої літератури. Я проглянув усе це, просіявши крізь десятки фільтрів, щоб відділити зерно від полови.

До часу, коли вона знову зателефонувала, новини вже поширилися: спалах голем-вірусу прошив, наче розпеченою голкою, серце Бостона. Вжито заходів з його стримування. Рай у безпеці. Очікуються незначні жертви. Імена постраждалих не розголошуються до повідомлення родичам.

А я й досі не знав ні принципів, ні правил: знаходив тільки приклади. Останні бажання й заповіти; розмови самогубців з їхніми можливими рятівниками; щоденники, які дістали з підводних човнів, що зазнали аварії, або з місць місячних катастроф. Записи мемуарів, сповіді на смертному ложі, що тонули в писку кардіограм. Розшифровані «чорні скриньки» з приречених на загибель зорельотів і зруйнованих космічних ліфтів, що закінчуються вибухами та статичним шумом. Все доречно, але все марно. Бо не про неї.

Вона знову зателефонувала, знову з вимкнутим відео, і я знову не відповів.

Коли вона зателефонувала востаннє, то більше не переймалася тим, як я відреагую на жахіття побаченого.

Лікарі поклали її настільки зручно, наскільки це взагалі було можливо. Гелевий матрац підлаштовувався під кожну вигнуту кінцівку, кожну шпору, що проростала з кісток. Це дозволяло не корчитися від болю.

Шия Челсі, геть закам’яніла, вигнулася вниз і вбік, змушуючи її дивитися на скоцюрблену клешню, яка колись була правою рукою. Кісточки пальців набрякли до розмірів волоського горіха. Шкіру на руках і плечах розтягували пластини й смуги ектопічних кісток. Її ребра були поховані під волокнистим шаром загіпсованої плоті.