Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Секретним є такий заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Для забезпечення секретності заповіту заповідач подає його нотаріусу для посвідчення в заклеєному конверті. На конверті має міститись підпис заповідача. Наявність підпису заповідача на конверті є підставою для визнання заповіту дійсним, при тому, що його текст і не був підписаний заповідачем. Відсутність у тексті секретного заповіту зазначення місця і дати його складення (ч. 1 ст. 1247 ЦК) не може бути достатньою підставою для визнання заповіту недійсним. Нарешті, зміст секретного заповіту має визначатись відповідно до ст. 1256 ЦК.
3. Посвідчення секретного заповіту здійснюється нотаріусом шляхом проставлення на конверті посвідчувального напису, який скріплюється печаткою. Після цього нотаріус у присутності заповідача поміщає конверт із секретним заповітом в інший конверт та опечатує його.
4. Секретний заповіт може бути посвідчений тільки нотаріусом. Неможливість посвідчення секретного заповіту посадовою, службовою особою органу місцевого самоврядування прямо випливає із ст. 1251 ЦК. Консульські установи вправі посвідчувати заповіти (ст. 38 Закону «Про нотаріат»). Це право консульських установ не включає права посвідчувати заповіти секретні. Стосовно посадових, службових осіб, які зазначені в ст. 1252 ЦК, обмеження щодо посвідчення секретних заповітів встановлені ст. 40 Закону «Про нотаріат».
Стаття 1250. Оголошення нотаріусом секретного заповіту
1. Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім’ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації.
2. У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст.
3. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту.
1. Стаття 1250 ЦК встановлює порядок оголошення змісту секретного заповіту. День оголошення нотаріус визначає після одержання інформації про відкриття спадщини. Якщо нотаріусу відоме місце проживання членів сім’ї та родичів спадкодавця, він повідомляє їм про день оголошення заповіту. В іншому випадку повідомлення про цей день робиться в засобах масової інформації.
2. Секретний заповіт оголошується в присутності заінтересованих осіб, яких нотаріус повідомляв про день оголошення. Відсутність будь-якого із цих осіб не перешкоджає оголошенню заповіту. Але відсутність усіх заінтересованих осіб виключає оголошення секретного заповіту. Очевидно, в таких випадках треба призначити нову дату оголошення секретного заповіту та повторно сповістити про день оголошення заповіту.
3. На оголошенні секретного заповіту мають бути присутні два свідки. Такими не можуть бути заінтересовані особи. Про оголошення секретного заповіту складається протокол, в якому записується весь зміст заповіту. Протокол підписується нотаріусом та свідками.
Стаття 1251. Посвідчення заповіту посадовою, службовою особою органу місцевого самоврядування
1. Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
1. Посадові та службові особи, яким надається право посвідчувати заповіти, визначаються рішенням виконавчого комітету відповідної ради (п. 2.1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України [248]). Таке повноваження може бути надане лише особам, які обіймають посаду у виконкомі відповідної ради. Ці посадові особи вправі посвідчувати заповіти незалежно від місця проживання заповідача і від місця знаходження його майна, в тому числі нерухомого.
2. Посвідчення заповіту посадовою, службовою особою місцевої ради визнається нотаріальною дією, а заповіт, посвідчений такою особою, є видом нотаріально посвідченого заповіту.
Стаття 1252. Посвідчення заповіту іншою посадовою, службовою особою
1. Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів.