Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.
3. Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.
4. Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповіт робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з’єднання, установи або закладу.
5. Заповіт особи, яка тримається в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи.
6. Заповіт особи, яка тримається у слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.
7. Заповіти осіб, зазначених у частинах першій — шостій цієї статті, посвідчуються при свідках.
8. До заповітів, посвідчених посадовими, службовими особами, застосовуються положення статті 1247 цього Кодексу.
9. Заповіти, посвідчені посадовими, службовими особами, визначеними у частинах першій — шостій цієї статті, прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами.
(Із змін від 14.04.2009)
1. Заповіти, посвідчені посадовими, службовими особами, зазначеними в ст. 1252 ЦК, не вважаються посвідченими нотаріально. Заповіти, посвідчені такими особами, лише прирівнюються до нотаріально посвідчених (ст. 40 Закону «Про нотаріат» [57]; ч. 9 ст. 1252 ЦК). Кабінетом Міністрів затверджений Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених [252]. Посадові особи, зазначені в ст. 1252 ЦК, зобов’язані один примірник заповітів, які ними посвідчуються, негайно передати у державний нотаріальний архів або нотаріусу за місцем постійного проживання заповідача. Капітани морських суден зобов’язані передати один примірник заповіту начальникові порту України, а в іноземному порту — консулові України.
2. Посадові, службові особи, зазначені в ст. 1252 ЦК, посвідчують заповіти при свідках. Порушення цієї вимоги є підставою для визнання заповіту недійсним за рішенням суду.
Стаття 1253. Посвідчення заповіту при свідках
1. На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.
2. У випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою.
3. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.
4. Свідками не можуть бути:
1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;
2) спадкоємці за заповітом;
3) члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
5. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.
6. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
1. Текст ст. 1253 ЦК дає підстави для висновку про те, що при свідках не може посвідчуватись секретний заповіт: положення цієї статті неможливо пристосувати до порядку посвідчення секретного заповіту. Відповідно до ст. 1248, 1252, 1253 ЦК посвідчення заповіту при свідках може бути обов’язковим відповідно до закону (ст. 1248, 1252 ЦК), а може здійснюватись на вимогу заповідача (ч. 1 ст. 1253 ЦК).
Стаття 1254. Право заповідача на скасування та зміну заповіту
1. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт.
2. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
3. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.