Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Стаття 1259. Зміна черговості одержання права на спадкування
1. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.
2. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
1. Спадкоємці за законом мають право укласти договір про зміну черговості одержання спадкоємцями права на спадкування. Такий договір може бути укладений після відкриття спадщини. Порушення цієї вимоги є підставою для визнання договору недійсним судом. Такою підставою може бути також порушення договором про зміну черговості отримання права на спадкування спадкоємця, який не брав участі в цьому договорі. Порушення таким договором прав особи, що має право на обов’язкову частку у спадщині, є самостійною підставою для визнання такого договору недійсним, хоча б цей спадкоємець і брав участь в укладенні такого договору.
2. Особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг та яка впродовж тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, може звернутись до суду з позовною заявою про визнання її права на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.
Стаття 1260. Спадкування усиновленими та усиновлювачами
1. У разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі — з другого, прирівнюються до родичів за походженням.
2. Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії.
Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.
3. Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв’язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням — має право на спадкування як спадкоємець другої черги.
У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв’язок, спадкують на загальних підставах.
1. Усиновлення породжує між усиновлювачем та усиновленою особою правовий зв’язок, передбачений законом стосовно правовідносин між батьками та дітьми (ст. 207 СК [28]). З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті і майнові права та обов’язки між батьками (за походженням) та особою, що усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням (ч. 1 ст. 232 СК). Тому усиновлені та їх нащадки не можуть спадкувати за батьками та іншими родичами за походженням. У свою чергу, батьки та інші родичі за походженням не можуть спадкувати після смерті усиновленого та його нащадків. Разом з тим ст. 232 СК передбачає можливість збереження прав та обов’язків між усиновленою особою та її батьками та іншими родичами за походженням у таких випадках:
1) при усиновленні дитини однією особою за рішенням суду можуть бути збережені правовідносини між усиновленою особою та одним із батьків (матір’ю, якщо усиновлювачем є чоловік; батьком, якщо усиновлювачем є жінка) (абзац другий ч. 1 ст. 232 СК);
2) баба, дід з боку того із батьків усиновленого, який (один із батьків) помер або визнаний недієздатним, рідні брати і сестри (за походженням) дитини, що усиновлена, мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, що усиновлена, правового зв’язку, якщо після смерті одного із батьків дитини або визнання його недієздатним другий із батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину (абзац перший ч. 2 ст. 232 СК [28]).