Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919
- Автор: Капустянский Николай
- Год: 1946
- Язык: украинский
- Год: UNRRA Team 1066
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919». Краткое содержание книги:
Небезпеки для окремого руху бригад 1-го корпусу по шосе на Київ не було тому, що шосе і залізниця Фастів-Київ зближаються мірою підходу до околиць Киева.
Таким чином, у момент рішучої атаки Києва всі сили Центральної групи були б у маневровому між собою зв'язку. Крім того, 1-й корпус своїм рухом обходив усі, большевицькі позиції, що прикривали Київ із південного заходу.
Акції полк. Вольфа.
На нашу думку, акції групи полк. Вольфа взагалі мляві. 2-й корпус перебувае 21-26.VІІІ. в районі Житомира, СС у Звягелі, і за цей час не організував рішучої акції проти Коростеня. Захопити його було досить легко.
ШГО надає цьому вузлові важливого значення; він ще 21.VІІІ. видає розпорядження, щоб кіннота групи Вольфа здобула Коростень і перетяла залізничний шлях на північ від нього.
Таким чином, здається нам, коректива до наказу ч. 4 про передачу Житомира групі полк. Вольфа була однією з причин, що Коростень не було здобуто. За другу причину була пасивність групи Вольфа і, нарешті, неприємні «інцинденти» у Січовиків із поляками.
Самостійно схвалене рішення СС відійти з призначеного їм напрямку на Житомир, на нашу думку, і не зовсім доцільне, і не викликалось обставинами.
Загальні висновки щодо всіх напрямків.
Взагалі, наш наступ на Київ пляново розвивався. Забезпечення з півдня операційноі лінії на Київ провадилося Наддніпрянською армією покищо успішно, одначе, тут ще мусів початися генеральний бій з усією південною большевицькою групою. ШНА вживав відповідних заходів для успішної боротьби з нею. ШГО в тих же цілях видав розпорядження пересунути бригаду УСС на Жмеринку.
На жаль, НК ГА не знайшла можливим виділити бодай одну бригаду в Жмеринку на допомогу Наддніпрянській армії, хоч на Київському напрямку у неї сили більше, ніж вистарчало.
На Коростенському напрямку червоні потрошку зміцнюються, одначе, група полк. Вольфа була в силі їм протистати, а навіть за енергійних дій і вибити їх із Коростеня.
Отже, останній важливий крок – атака Києва – обіцяв повний успіх.
Розділ XXXII
наступ Наддніпрянської армії
проти 45-ї совєтської дивізії
Ситуація ворожа. Сх. ч. 20.
До вечора 26.VІІІ. вже остаточно виявилося групування ворожих сил. 58-ма дивізія, як зазначалося вище, почала рух у напрямі на Вознесенськ, 45-та з боями проривалася на Вапнярку, 47-ма скупчувалася в районі Бірзули в резерві.
Звідси мала змогу підтримати чи 58-му, чи 45-ту дивізії
Ситуація наша. Сх. ч. 21.
Скупчення Волинської групи доходило до кінця; правда, була ще в поході 4-та дивізія, але передові ешелони її вже наспівали. Чекати далі було небезпечно. Ворог міг попередити нас. На Христинівському напрямку невтральність з боку Терсько-Кубанської пластунської дивізії розв'язувала руки Ю.Тютюнникові.
Командування Наддніпряиської армії рішає бити по черзі ворожі дивізії, починаючи з найнебезпечнішої для нас.
Директива ч. 2240-к. Сх. чч. 22 і 23.
26.VІІІ ШНА видає директиву ч.2240-к. Ідея цієї директиви й головні точки її такі: вся Наддніпрянська армія переходить у наступ, щоби знищити Вапнярську ворожу групу. Надалі малося, просунувшись наперед, посісти рубіж Рибниця (що на Дністрі) – Бірзула – Ольвіополь і проробити собі вільні шляхи на побережжя Чорного моря. Наступ починають разом усі три групи. Удовиченко – вздовж залізниці, Волинська група зосереджується в районі Верхівка-Ободівка, виграє фланг червоної Вапнярської групи і, просунувшись далі на південь, круто повертає на захід і б'є по правому крилу й тилу 45-ї совєтської дивізії й відтинає її від Бірзули. 4-та дивізія Волинської групи в резерві ШНА.
Ю.Тютюнник забезпечує ліве крило НА. Він прямує на південь – на Голованівськ-Ольвіополь і своїм наступом стримує 58-му сов. дивізію.
Бої з 27 до 30.VІІІ. Сх. ч. 23.
Ворог 27.VІІІ. енергійно атакує групу Удовиченка; спершу він натискає на праве крило (на див. 9) і трохи відсуває його назад. 29 й 30-го він охоплює ліве крило, яке боронить 11-та Галицька бригада й 8-й полк 3-ї дивізії й завдає їм важких утрат.
Група Удовиченка парирує цей наступ короткими контр-ударами.
Ситуація 30.VІІІ ввечері. Сх. ч. 24.
До вечора 30.VІІІ. на Вапнярському напрямку утворюється загрозлива ситуація. Група Удовиченка виснажена й ледве-ледве тримається. В деяких місцях на нашому лівому крилі ворог досяг наших позицій. Ворожим гарматним огнем виведено із строю наші чотири гавбиці і п'ять легких гармат. Два панцерні потяги теж зіпсувалися. Удовиченко має вночі трохи відсунутись назад. Нами залишено Крижопіль, Вапнярку евакуюємо.