Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника
- Автор: Сідак Володимир Степанович, Осташко Тетяна Сергіївна
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Темпора
- ISBN: 978-966-8201-75-2
- Жанр: История
Электронная книга - «Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника». Краткое содержание книги:
Вперше публікуються матеріали судової та слідчої справ П. Болбочана, його листи до провідників Директорії УНР, уривки зі спогадів сучасників.
Книга розрахована на всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.
4. Комісія має окрему канцелярію в складі: секретаря, його товариша та инших осіб по призначенню Голови Комісії.
5. Комісія, окреми Члени її з доручення Комісії, а також особи, які будуть в роспорядженні Комісії для переведення розсліду, користуються всіма правами судових і військових слідчих і виконують своі обов’язки, згідно уставів: карного судочинства і військово-судного.
6. Комісії надається право накладати на судових і військових слідчих Членів Окружних, апеляційних і військових судів виконання слідчих обов’язків, як по окремим дорученням, так і по цілим справам, при чому в такому разі ці особи уважаються прикомандірованими в розпорядження слідчої комісії.
7. Комісія, окреми її члени і особи, що знаходяться в її розпорядженні, мають право безпосередніх зносин зо всіма урядовими особами і установами, безпосередньої виїмки кореспонденції, накладення арештів на капітали та инши цінности, заборони вивласнення нерухомого майна осіб, притягнених до слідства, переведення трусів і арештів, а також мають право вимагати від усіх осіб і установ державних, громадських і приватних неотмінної допомоги і співучасти.
8. Комісія має право безпосередньо підіймати карне переслідування проти урядових осіб всіх рангів, а також і приватних осіб.
9. Прикорочення обвинувачення переводиться по постанові комісії при участи в складі комісії: Міністра Юстиції, яко генерал-прокурора, або особи прокурорського догляду по його призначенню.
10. Закінченні справи Комісія передає до надзвичайного військового суду, який утворюється на підставі закону 25 січня 1919 року наказом Головного Отамана.
11. Комісії надається [право], недочекуючись закінчення всього розслідування, передавати до зазначеного суду з’ясовани справи що до окремих обвинувачених.
12. Видатки на отримання Державної Слідчої Комісії переводяться з коштів Державної Скарбниці і потрібні суми асігнуються в розпорядження Міністра Юстиції в порядкові авансового асігнування.
13. За роботу в комісії одержують платню лише ті співучасники комісії, які не одержують платні по своїх постійних посадах, по такому обрахунку: Голова та Члени Комісії по 150 гривень на добу, а канцелярськи случажи не вище 100 гривень на добу, по призначенню Голови Комісії.
14. Співучасники комісії, які служать в урядових установах, одержують платню по своїх постійних посадах з тимчасовим звільненням від виконання службових обов’язків.
15. Голова Комісії користується правами урядової особи З к ляси, а члени комісії правами IV к ляси.
16. На видатки по утворенню Державної Слідчої Комісії і переведення в життя цього закону асігнувати в роспорядження п. Міністра Юстиції коштів Державної Скарбниці ПЯТЬДЕСЯТ ТИСЯЧ (50.000) гривень авансу.
17. Закон цей ввести в життя по телеграфу.
Підписали:
ГОЛОВА КАБІНЕТУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ
Б. МАРТОС 450
МІНІСТР ЮСТИЦІЇ АНДРІЙ ЛІВИЦЬКИЙ 451
З оригіналом згідно:
В. О. Начальник Канцелярії Директорії (підпис)
/Начальник відділу Загальних Справ (підпис)
(ЦДАВО України. — Ф.3810. — Оп.1. — Спр.1. — Арк. 1–2. Копія.)
Документ № 13
Рапорт співробітника Політичного департаменту МВС УНР
7 травня 1919 р.
Копія
Пану Директорові Політичного Департаменту Міністерства Внутрішніх справ
Співробітника Політичного Департаменту
Міністерства Внутрішніх Справ N.
РАПОРТ
Згідно Вашого наказу виїхав я 26-го квітня ц/р. в командіровку до Галичини.
Галичина зробила на мене дуже прикре вражіння. Харчів ніяких не можна дістати на станціях, тільки в містах по рестораціях можна дістати харчі і то дешевше чим в Наддніпрянській Україні.
Всі міста переповнені отаманами, які розкидають грішми, купують кам’яниці 452 і т. и. Вони суть причиною дорожнечі.
В Станиславові находяться члени Директорії Швець і Андріевський 453 а також майже всі члени бувшого уряду. Члени бувшого уряду збираються часто на наради, вони думають зробити переворот в духу буржуазії. Головну ролю видіграє там Афанасьев 454, він ставить резолюції на постановах правительства: «Ганебне, не виконувать», такі само резолюції ставить і Андріевський.
Коли були чутки про переворот, який будтоби мав статися в Рівнім, то Афанасьев був дуже радий. В розмові зі мною 1-го Травня він назвав Головного Отамана нікчемною людиною. Він сказав, що с[оціал] д[емократи] осідлали Петлюру і їдуть на ньому. Давно було пора його змусити до уступлення.