Українське письменство

Прекрасно вияснена різниця межи англійським парламентом і генеральними зборами станів Франції, причому дуже виразно вказані причини неоднакової їх долі. Докладно розказано про морські походи кінця XV і початку XVI в., повільний захват європейцями Азії та Америки, зростання колоніальної торгівлі; удатно введені в рамки всесвітньо-історичного процесу минуле Східної Європи: Балканські держави, Польща, Україна, Московщина. Огляди культурної історії зроблено докладно; вони не стоять окремо, як це бува в підручниках, але поставлені в тісний зв’язок з фактами історії політичної та соціальної.

Ілюстрацій багато (в одній першій част. 30); вибрано, трапляється часами, матеріал, якого годі шукати в звичайних популярних викладах: фрески Джотто, різьба Донателло, зразки мусульманського мистецтва в Європі і на Сході.

Перед курсом своїм проф. Грушевський поставив подвійне завдання: 1) дати перші відомості людині, яка тільки починає знайомитися з минувшиною, і 2) дати суцільний погляд на культурний розвій людності читачеві, уже знайомому з історичною книжкою. Як можна ці два завдання розв’язати одним заходом, не знаємо, — але проф. Грушевському, на нашу думку, це не вдалося. Його книжка вельми корисна для читача, котрий почуває вже потребу систематизації знання; для тих, що потребують ще перших відомостей, вона надто коротка, побіжно оглядає минуле, нічого не лишаючи в пам’яті.

На жаль, мало придатна вона і для школи. Автор, щоправда, і не ставив собі завдання написати підручник для гімназій, але в даний момент це єдина у нас книжка по всесвітній історії, котра в цьому напрямі може бути використана. Проте часть II, при деякому доповненні фактичним матеріалом з боку учителя, може лягти в основу гімназичного курсу історії в V і VI кл. Потреба підручника всесвітньої історії для середньої школи невідкладна, і було б дуже бажано, якби, випускаючи поширене видання свого курсу, проф. Грушевський взяв її на увагу.