Чужинець на чужій землі

Джилл відвернулася.

— Будь ласка, Бене.

— Чому ні? Я платоспроможний, у мене досить-таки гарна робота, я здоровий — чи буду здоровим, щойно з мого організму виведуться всі ці наркотики «правди», якими мене накачали... І оскільки я не... Згоден: я відчуваю непереборне бажання просто зараз сказати правду. Я кохаю тебе. І хочу, щоб ти вийшла за мене й дозволила розтирати твої нещасні втомлені ніжки. То ж чому ні? У мене більше немає недоліків, про які б ти не знала, — до того ж ми ладнаємо одне з одним краще, ніж більшість подружніх пар. Чи я для тебе застарий? Не такий вже я й старий. Чи ти плануєш вийти за когось іншого?

— Ні, ані те, ані інше! Любий Бене... Бене, я кохаю тебе. Але не проси мене вийти за тебе зараз. На мені лежить... відповідальність.

Він не зміг похитнути її рішучості. Варто визнати, що Майк більше підходив Джилл за віком: вони були майже однолітками, тоді як Бен був старший за них обох трохи більше, ніж на десять років. Проте він повірив Джилл, коли вона заперечила, що причина у цьому; різниця у віці не була надто значною. До того ж, враховуючи всі обставини, вважалось, що це добре — чоловік, старший за свою дружину.

Та врешті-решт він зрозумів, що Людина з Марса не міг бути його суперником — для Джилл він був лише пацієнтом. І тоді Бен усвідомив, що чоловік, який одружується з медсестрою, повинен жити з тим, що вона відчуває до своїх підопічних материнський інстинкт, — жити з цим і полюбити це, додав він. Тому, що якби у Джилл не було рис, що робили її медсестрою, він би її не покохав. Справа була не у чарівній фігурці чи похитуванні стегнами, коли вона йшла, — і навіть не в її такій приємній, такій надзвичайно жіночній зовнішності: слава Богу, він не належав до класу вічно інфантильних чоловіків, які цікавилися виключно розміром молочних залоз. Ні: він кохав саму Джилл.

Оскільки вона вважатиме за потрібне час від часу відкидати його на другий план через пацієнтів, яким вона потрібна, — звичайно, поки не вийде на пенсію (хоча він не міг бути впевнений, що навіть це її зупинить, бо Джилл — це Джилл), тоді він повинен зробити все можливе, щоб не ревнувати до пацієнта, яким вона опікувалася зараз! Майк був милою дитиною, саме таким невинним і наївним, як Джилл його описувала.

Крім того, він не пропонував Джилл ліжка, всипаного трояндовими пелюстками: дружина журналіста теж повинна була багато з чим примиритися. Його часто могло не бути вдома (і не буде) — інколи й тижнями, а його робочий день завжди залишатиметься ненормованим. Йому б не сподобалося, якби Джилл злилася через це. Але Джилл не буде сердитись. Хто завгодно, тільки не Джилл.

Дійшовши такого висновку, Бен прийняв водну церемонію від Майка цілковито від щирого серця.

Джубалові потрібен був ще один день, щоб спланувати тактику.

— Бене, коли ти підкинув мені цю проблему, я сказав Джилліан, що й пальцем не поворухну, щоб відстояти так звані «права» цього хлопця. Але я передумав. Ми не дозволимо уряду поживитися.