Чужинець на чужій землі

Тих, хто пропускав повз вуха його вказівки, кидали у басейн. Джубал поставив Ларрі та Дюка неподалік, і сам керував хрещенням — якщо в цьому виникала необхідність. Але якщо деякі з цих докучливих невдах, викупавшись, починали погрожувати їм різними речами, які Джубала не цікавили (всі інші не робили до Майка ані кроку), то інші, сп'янівши, поспішали на допомогу цим трьом, збільшуючи купу в басейні вже добровільно, причому робили це з фанатичним ентузіазмом новонавернених. Джубал мусив зупинити їх, коли вони втретє занурювали у басейн старшого ліппманна «Нью-Йорк Таймс».

Під час вечірки Дорказ вийшла з будинку, знайшла Джубала і прошепотіла йому на вухо:

— Телефон, бос. Вас.

— Залиш повідомлення.

— Ви мусите відповісти, бос.

— Я відповім із сокирою! Дюку, принеси мені сокиру. Я позбудусь тієї Залізної Дівки хоч на якийсь час, і сьогодні ввечері у мене для цього є настрій.

— Босе... Ти хочеш відповісти на це. Це той чоловік, з яким ти говорив досить довго сьогодні вдень.

— О... Чому ж ти зразу не сказала? — Джубал незграбно поплівся нагору, переконався, що двері у його кабінет за ним замкнулися, і підійшов до телефону.

На екрані був ще один напомаджений прислужник Дугласа, але на його місці відразу з'явився сам Дуглас:

— Вам потрібно було багато часу, щоб відповісти на дзвінок.

— Це мій телефон, містере Секретар. Інколи я взагалі не відповідаю.

— Це помітно. Чому ви не сказали, що цей Кекстон — алкоголік?

— Хіба?

— Точно! Він не зник, — принаймні, не у звичному розумінні. Він перебував в одному з періодичних запоїв. Його знайшли, коли він лежав у відключці у спальному мішку в Сонорі.

— Я радий чути, що його знайшли. Дякую, сер.

— Його заарештували за технічним обвинуваченням «бродяжництво». Обвинувачення не будуть зняті; замість цього ми звільнимо його для вас.

— Я перед вами у величезному боргу, сер.

— О, це не зовсім послуга! Я відправив його до вас у тому самому стані, в якому його знайшли, — брудного, неголеного і, як я розумію, з запахом пивного заводу. Я хочу, щоб ви самі побачили, який він волоцюга.

— Дуже добре, сер. Коли мені слід на нього чекати?

— Припускаю, що скоро. Кур'єрська стрілка вже вилетіла з Ногейлза. Його повинні доставити вам з хвилини на хвилину. Пілот має вказівки доставити його і отримати розписку.

— Він її отримає.

— А зараз, Захиснику... Коли я знайшов його, то вмиваю руки. Я очікую, що ви і ваш клієнт прийдете на перемовини — незалежно від того, чи притягнете ви з собою того п'яного наклепника, чи ні.

— Згоден. Коли?

— Скажімо, завтра, о десятій. Тут.

— «Найкраще робиться швидко». Згоден.

Джубал спустився сходами і зупинився біля зламаних дверей.

— Джилл! Ходи-но сюди, дитинко.

— Так, Джубале. — Вона швидко підбігла до нього удвох із якимось репортером.

Джубал відмахнувся від нього.