Золотий маг. Книга 1. Зерно

— Ти маєш на увазі Багукхана?

— Так, його. Мені б дізнатися про нього більше, — сказав Нік.

— А чого це він тебе так зацікавив?

— Вчора вночі, коли ми поверталися з кухні в кімнати з Матотору, мені довелося з ним познайомитися. Чесно кажучи, він справив на мене сильне враження. Він взяв мене за руку та намагався покопатися в моїй голові.

— Зачекай, — зупинив його Зонколан і, повернувшись до другого учня, сказав: — Так, Касталатусе, ми з Ніком підемо пройдемося, а ти сиди тут. Якщо Майстер Ловен закінчить договір, покличеш нас. Ми будемо в залі за рогом. Пішли, Ніку.

Вони піднялися та пройшли в зал, щоб продовжити розмову без зайвих вух. Як тільки вони завернули за ріг, Зонколан почав розпитувати:

— Я зовсім про нього забув. Він дуже сильний маг думки. Може легко отримати будь-яку інформацію з твоєї голови. Що він зміг дізнатися?

— Думаю, що нічого особливо важливого і таємного, — заспокоїв Нік Магістра. — У мене є маленький подарунок від Гуру — надійний захист від проникнення в мій мозок. Але дещо він все-таки зміг відчути. Він сказав мені таку фразу: «Той, хто хотів сховати, сховав добре. Але я радий, що та яка знайшла, все ще з нами». Виходить, що він виявив захист Вищого та повну ініціацію і про Ліну теж дізнався.

— Це все, що він сказав? — запитав Зонколан.

— Це все. Але й це немало. Я сподіваюся, що в Школі більше немає інших таких самих проникливих магів? А то наші секрети дуже скоро можуть перестати бути секретами.

— На щастя, таких сильних магів Думки поблизу більше немає. Є ще придворний маг короля. Теж сильний в цій справі, але йому дуже далеко до Багукхана. Найсильнішою у цій царині за всі роки у нас була Ліна. Що ж ти мені про захист не сказав? Я вже перелякався. Але видно, Гуру тобі королівський подарунок зробив, раз Багукхан не зміг подолати його захист, — трохи заспокоївшись, сказав Глава клану.

— Гаразд, подарунки подарунками. Ти мені краще розкажи, хто такий цей Багукхан? І чому, якщо він такий сильний маг, то працює вахтером в учнівському корпусі? — вирішив дізнатися Нік.

— Боюся, що особливо багато я не зможу тобі про нього розповісти. Це найзагадковіша особистість у нас. Ніхто не знає, скільки йому років. Іноді мені здається, що він тут з часів створення Ордена. Будь-який чарівник тобі скаже, що з першого дня його перебування в школі Багукхан вже був там. Він набагато старше будь-кого з нині живих, навіть, більше того, в книгах-записах Школи його ім’я зустрічається ще багато сотень років тому. З часом всі стали його називати Хранителем. Він напевно міг би бути вічним Главою магічного Ордену Каса Альєнте або вічним директором цієї Школи, але ніколи не був ні тим ні іншим. Йому пропонували багато разів, навіть кілька разів при мені, весь час відмовлявся. Він міг би викладати, але теж цього не робить, щоправда з кращим учням, яких обирав сам, він займався особисто, зокрема і з Ліною. Часто в складних ситуаціях маги, військові і навіть королі зверталися за порадою до Багукхана. Це останні сорок років у нас спокійно, а до цього були періоди, коли країна та Магічний Орден десятиліттями воювали. І без його порад не обходилося. Але весь час він залишався на своєму місці, опікувався учнями школи і молодими магами. Крім сильного дарунка магії Думки він ще володіє кількома дивовижними здібностями, яких я не зустрічав ніколи. Він вміє створювати купол, через який не можуть проходити чари. Часто цю його властивість використовують при випробовуваннях на магічні здібності або при магічних поєдинках. Ще одне його вміння — може на час позбавляти людину здатності до чар, ніби перекриває потік сили в мага і не дає тому творити заклинання. Я знаю що у часи воєн його запрошували, коли треба було допитати полонених магів. Мабуть, більше нічого такого цікавого або важливого про нього розповісти я не можу, — закінчив свою розповідь Зонколан.