Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи
- Автор: Адо Пьер
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Новий Акрополь
- ISBN: 978-966-97200-5-4
- Переводчик: Оксана Йосипенко
- Жанр: Философия
Электронная книга - «Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи». Краткое содержание книги:
Книга є рідкісним для нашого часу прикладом синтезу філософського, наукового та мистецького підходів і, у цій якості, буде цікавою широкому інтелектуальному загалу.
Світ, ця сукупність, яку вподобали називати іншим словом, «небо», під схилом якого відбувається життя всесвіту, потрібно розуміти як божество, вічність, без початку та кінця. Людині не варто допитуватися, що є за його межами, це поза межами припущень людського розуму. Світ є священним, вічним, неохопним, весь у всіх речах, або радше він є Всім, безконечний і такий, що видається конечним, визначений в усіх речах і такий, що видається невизначеним, зсередини, ззовні охоплюючи все у себе, він є одночасно витвором природи та самою природою.
У такий спосіб слово phusis, що спочатку означало подію, процес, реалізацію якоїсь речі, почало означати невидиму потугу, що реалізує подію. Ми маємо тут справу з феноменом, добре проаналізованим істориками релігій: перехід від досвіду якоїсь події до визнання сили чи потуги, внутрішньо пов’язаної з подією[84].
6. Персоніфікація Природи
Природа, ототожнена стоїками із Зевсом, починаючи з І ст. до Р.Х. часто розумілася як богиня, до якої можна звертатися, як це робить Пліній: «Вітаю тебе, Природо, Мати всіх речей»[85]. Пізніше, десь з II ст. н.е., починають складати гімни Природі. Мезомед, відпущений на волю імператором Адріаном, склав один із гімнів, що починається наступними словами:
Трохи пізніше, з’являється це звернення Марка Аврелія:
Можна також процитувати перші вірші орфічного гімну Природі, який також можна датувати приблизно II ст. н.е.:
Похоронний напис, знайдений в Саламіні на Кіпрі, дорікає Природі, що вона змушує померти молоду людину:
Ми знову зустрічаємо тут Гераклітову тему смерті, пов’язаної з народженням, до якої часто будуть звертатись упродовж віків.
Наприкінці Античності у поета Клавдіана знаходимо думку, що саме мати Природа (Natura parens), як дає зрозуміти Овідій[90], кладе край боротьбі першоелементів[91]. Вона скаржиться Зевсові на нещастя людей[92]. Вона стоїть, як сторож на вході, перед печерою старця Еона, вона дуже стара та водночас її обличчя прекрасне[93].
84
Див.: Leeuw G. Van der La religion dans son essence et ses manifestations. — Paris, 1970. — P. 142—155.
85
Пліній Старший, Історія природи, XXXVII, 205.
86
Див.: Smolak K. Der Hymnus des Mesomedes an die Natur // Wiener Humanistische Blatter. — 1987. — 29. — S. 1—14 (грецький текст, німецький переклад та коментар).
87
Марк Аврелій, Наодинці з собою, IV, 23, 2 / Пер. Р. Паранька.
88
Грецький текст: Quandt G. Orphei Hymni. — Berlin, 1955. — S. 10—11. Англійський переклад в: Thomas Taylor the Platonist. Selected Writings / Ed. with introduction by Kathleen Raine and Georg Mills Harper. — Princeton University Press, Bollington Series, LXXXVIII, 1969. — P. 221—223. Грецький текст, італійський переклад і примітки в: Inni Orfici / A cura di G. Ricciardelle. — Milano, Fondazione Lorenzo Valla, 2000. — P. 32—35 (прим. P. 270—279)Б.
89
Vérilhac A.M. La déesse Physis dans une épigramme de Salamine de Chypre // Bulletin de correspondanse hellénique. — 1972. — P. 427—433.
90
Овідій, Метаморфози, І, 21: deus et melior [..] natura.
91
Клавдіан, Про консульство Стиліхона, І, 249Б
92
Клавдіан, Про консульство Стиліхона, III, 33.
93
Клавдіан, Про консульство Стиліхона, II, 424.