Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Философия » Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи
Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи

Электронная книга - «Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи». Краткое содержание книги:

«Покривало Ізіди» — одна з останніх книг П’єра Адо (1922—2010), задум якої він, за власним зізнанням, виношував більше сорока років. У ній автор розкриває походження численних уявлень про природу і настанов щодо неї, які, на його думку, стали можливими завдяки різним тлумаченням афоризму Геракліта «Природа любить приховуватися», що творять відмінні формули розуміння реальності: «Те, що народжується, схильне зникнути»; «Природа вбирається у чуттєві форми та міфи»; «Природа приховує у собі таємні властивості»; «Буття розкриває себе у приховуванні» тощо. П’єр Адо реконструює таким чином контраверсійну історію ідеї Природи у західній думці, що вже упродовж більш ніж двадцяти п’яти століть розривається між тим, що він називає прометеєвою настановою («людина має опанувати природу і стати її господарем»), та орфічною настановою — «ніхто, окрім поета та митця, не може зазирнути за покривало таємниць Природи».
Книга є рідкісним для нашого часу прикладом синтезу філософського, наукового та мистецького підходів і, у цій якості, буде цікавою широкому інтелектуальному загалу.
1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 151
Перейти на страницу:

Світ, ця сукупність, яку вподобали називати іншим словом, «небо», під схилом якого відбувається життя всесвіту, потрібно розуміти як божество, вічність, без початку та кінця. Людині не варто допитуватися, що є за його межами, це поза межами припущень людського розуму. Світ є священним, вічним, неохопним, весь у всіх речах, або радше він є Всім, безконечний і такий, що видається конечним, визначений в усіх речах і такий, що видається невизначеним, зсередини, ззовні охоплюючи все у себе, він є одночасно витвором природи та самою природою.

У такий спосіб слово phusis, що спочатку означало подію, процес, реалізацію якоїсь речі, почало означати невидиму потугу, що реалізує подію. Ми маємо тут справу з феноменом, добре проаналізованим істориками релігій: перехід від досвіду якоїсь події до визнання сили чи потуги, внутрішньо пов’язаної з подією[84].

6. Персоніфікація Природи

Природа, ототожнена стоїками із Зевсом, починаючи з І ст. до Р.Х. часто розумілася як богиня, до якої можна звертатися, як це робить Пліній: «Вітаю тебе, Природо, Мати всіх речей»[85]. Пізніше, десь з II ст. н.е., починають складати гімни Природі. Мезомед, відпущений на волю імператором Адріаном, склав один із гімнів, що починається наступними словами:

Начало і джерело усіх речей, Прадавня матір світу, Ніч, світло та мовчання…[86]

Трохи пізніше, з’являється це звернення Марка Аврелія:

Природо! Все, що приносить кожна твоя пора, — для мене плід. Все — від тебе, все — в тобі, все — задля тебе[87].

Можна також процитувати перші вірші орфічного гімну Природі, який також можна датувати приблизно II ст. н.е.:

О Природо, богиня мати всіх речей, матір незліченних хитрощів, Прадавнє небесне плідне божество, цариця, Що приборкує усе й ніколи не приборкується, Що править всім і бачить все[88].

Похоронний напис, знайдений в Саламіні на Кіпрі, дорікає Природі, що вона змушує померти молоду людину:

О жорстока Природо, Чому ж ти породжуєш — ти, хто руйнує так швидко[89]?

Ми знову зустрічаємо тут Гераклітову тему смерті, пов’язаної з народженням, до якої часто будуть звертатись упродовж віків.

Наприкінці Античності у поета Клавдіана знаходимо думку, що саме мати Природа (Natura parens), як дає зрозуміти Овідій[90], кладе край боротьбі першоелементів[91]. Вона скаржиться Зевсові на нещастя людей[92]. Вона стоїть, як сторож на вході, перед печерою старця Еона, вона дуже стара та водночас її обличчя прекрасне[93].

вернуться

84

Див.: Leeuw G. Van der La religion dans son essence et ses manifestations. — Paris, 1970. — P. 142—155.

вернуться

85

Пліній Старший, Історія природи, XXXVII, 205.

вернуться

86

Див.: Smolak K. Der Hymnus des Mesomedes an die Natur // Wiener Humanistische Blatter. — 1987. — 29. — S. 1—14 (грецький текст, німецький переклад та коментар).

вернуться

87

Марк Аврелій, Наодинці з собою, IV, 23, 2 / Пер. Р. Паранька.

вернуться

88

Грецький текст: Quandt G. Orphei Hymni. — Berlin, 1955. — S. 10—11. Англійський переклад в: Thomas Taylor the Platonist. Selected Writings / Ed. with introduction by Kathleen Raine and Georg Mills Harper. — Princeton University Press, Bollington Series, LXXXVIII, 1969. — P. 221—223. Грецький текст, італійський переклад і примітки в: Inni Orfici / A cura di G. Ricciardelle. — Milano, Fondazione Lorenzo Valla, 2000. — P. 32—35 (прим. P. 270—279)Б.

вернуться

89

Vérilhac A.M. La déesse Physis dans une épigramme de Salamine de Chypre // Bulletin de correspondanse hellénique. — 1972. — P. 427—433.

вернуться

90

Овідій, Метаморфози, І, 21: deus et melior [..] natura.

вернуться

91

Клавдіан, Про консульство Стиліхона, І, 249Б

вернуться

92

Клавдіан, Про консульство Стиліхона, III, 33.

вернуться

93

Клавдіан, Про консульство Стиліхона, II, 424.

1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 151
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)