Таємниця «Вогняного Ока»
- Автор: Артур Роберт
- Серия: Альфред Хічкок і «Три Агенти» #7
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Детское действие
Электронная книга - «Таємниця «Вогняного Ока»». Краткое содержание книги:
Привіт! Охоче познайомлю вас, друзі, з трійцею моїх юних приятелів — Юпітером Джонсом, Бобом Ендрюсом та Пітом Креншоу, які називають себе «Три Агенти». Їхній девіз — «Розплутаємо будь-яку справу!»
Юпітер Джонс славиться надзвичайною спостережливістю та кмітливістю. Піт Креншоу — найдужчий у цій трійці. Боб Ендрюс має нахил до наукових досліджень, вони йому вдаються. Разом вони — чудовий гурт.
Мешкають приятелі в містечку Рокі-Біч, в Каліфорнії, неподалік славетного Голлівуду. Свій штаб вони влаштували у складі різного брухту, який належить тітоньці та дядькові Юпітера — Матильді й Титусу Джонсам.
От ми й познайомились. А тепер — пригода починається!
Хлопці всю дорогу продовжували схвильовано обговорювати цю подію, доки Уортінгтон не звернув до брами складу. Не встиг він зупинити авто, як хлопці вистрибнули з нього і щодуху помчали до контори.
Але, не добігши кілька кроків до вагончика, Юпітер різко зупинився. Так різко, що решта дітей наштовхнулись на нього, і всі четверо впали на землю. Роздивившись, вони зрозуміли, чому Юпітер зупинився. З тринадцяти бюстів, які стояли вранці на столі, залишилося тільки п'ять. Вашінгтон, Франклін, Лінкольн, Френсіс Бекон і Теодор Рузвельт.
Бюста Августа Дужого між ними не було.
З'ЯВЛЯЄТЬСЯ МІЧЕНИЙ
Хлопці швидко стали на ноги і втупились у п'ять бюстів, які лишилися. Над ними на стіні вагончика біліла написана від руки об'ява:
ОРИГІНАЛЬНІ ПРИКРАСИ ДЛЯ САДУ.
ЛИШЕ ЗА П'ЯТЬ ДОЛАРІВ.
Кілька хвилин панувало мовчання, повне розчарувань. Нарешті Юпітер глибоко вдихнув, набрався духу і звернувся до тітоньки, котра сиділа в конторі за столом:
— Тітонько Матильдо, а де решта бюстів?
— Як це де? — Матильда Джонс визирнула на подвір'я. — Я їх продала. Сьогодні субота, а по суботах зранку завше багато покупців, які шукають чогось незвичайного. Та ти ж і сам, Юпітере, добре це знаєш.
Юпітер мовчки кивнув. Склад дядечка Джонса славився тим, що на ньому можна було придбати найнеймовірніші речі, і це приваблювало до нього покупців з усієї околиці.
Тим часом Матильда Джонс говорила далі:
— Я знала, що не багато знайдеться таких, хто захоче поставити старі скульптури в сучасній оселі. Але на підставці в саду вони матимуть досить романтичний вигляд. Ця ідея допомогла. Я продала вісім бюстів — по п'ять доларів за кожен. На них ми вже дещо заробили, отже, Титус вчинив розумно, придбавши їх.
— Ви, звісно, — почав Юпітер без особливої надії, — не записали імена та адрес покупців?
— Святий Боже, та навіщо ж мені це робити? Гони грошенята, бери бюст і йди собі з ним під чотири вітри.
— А, може, ви запам'ятали когось з покупців? Скажімо, того, що придбав бюст Августа Дужого?
— Та чому це тебе цікавлять старі бюсти? — місіс Джонс була збита з пантелику. — Двох бовванів придбав пан, що приїхав чорним автофургоном, гадаю, він мешкає у Північному Голлівуді. Ще двох купила жінка з червоним автомобілем, вона проживає в Малібу. Про решту чотири я не знаю нічого, не запам'ятала покупців, адже була дуже заклопотана.
— Гаразд, — зітхнув Юпітер, — мабуть, це все, що можна було вияснити. Ходімо, хлопці, треба порадитися.
Хлопці почимчикували до майстерні. У Гуса очі ставали все кругліші, коли він бачив, як хитромудро Юпітер знаходить отвір Тунелю II і яка дивовижна гофрована труба веде у штаб.
Там Гусу показали і тісну лабораторію, і темну комірчину для проявлення фотоплівок, І перископ-всевидець, якого Юпітер змайстрував для того, щоб зі схованого від чужих очей автофургона непомітно спостерігати за всім, що відбувається на подвір'ї. Аж після цього хлопці влаштувалися в кабінеті.
— Підведемо підсумки, — почав Піт. — Якщо скарб, який належить Гусу, був захований у голові Августа, то він пропав. Голова спокійнісінько стоїть собі в якомусь садку, але щоб її знайти, спочатку треба віднайти той сад. Позаяк садів у нашій околиці більше ста тисяч, ми це завдання виконаємо ще до того, як нам виповниться дев'яносто років.
— Ти дуже дотепний, — Гус щосили намагався приховати свій відчай. — Але ж як ви могли знати, що бюсти, які придбав містер Джонс, такі цінні. Певно, дідусь Гораціо саме це мав на увазі, коли писав, що час має велике значення Він потерпав, що коли я згаю час, бюсти можуть зникнути. Так воно і трапилось.
— Так, може, бюсти і зникли, — після тривалих роздумів сказав Юпітер, — але я ще не визнав поразки. Ми ж таки детективи і мусимо продовжувати розслідування.