Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9501-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
Другий том «Від першого до другого ‘‘Мінська’’» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» висвітлює події з вересня 2014 року до 20 лютого 2015 року.
Аллу Богданівну досі гризе те, що вона до нього тієї ночі так і не додзвонилася. Вірить, що змогла б підібрати правильні слова, чи якось його затримала на ще кілька хвилин і відвернула б лихо. І боляче, що так і не почула ще раз його голосу, боляче, що не дочекалася онуків від свого Тольчика. Не судилося й дитинці з’явитися на світ: його наречена кохана так тяжко переживала, що втратила дитину.
• Зведення новин
За минулу добу в зоні АТО загинули 9 військових та ще 30 було поранено.
Про це під час брифінгу повідомив речник АТО Андрій Лисенко.
• До Дебальцевого на Донеччині перекинули російську артилерію і «Гради».
Про це йдеться у зведенні групи «Інформаційний спротив».
Після спроб штурму позицій українських військ в районі населених пунктів Санжарівка і Троїцьке російсько-терористичні війська проводять доукомплектування своїх передових підрозділів особовим складом та бойової техніки.
Крім того, противник продовжує нарощувати свої ударні тактичні групи на флангових позиціях Дебальцевського плацдарму, а також північніше Авдіївки і в південно-західних передмістях Горлівки.
• У ході ведення бойових дій усі намагання бойовиків атакувати позиції українських військовослужбовців у районі Некішино, Рідкодуб, Новоіванівка, Новогригорівка, у напрямку Попасної, а також населених пунктів Водяного, Опитного, Мар’їнки та Майорська були відбиті. Терористи понесли значні втрати живої сили та техніки», — сказано у повідомленні Міноборони.
За інформацією керівника прес-центру АТО Романа Туровця, станом на вівторок у Мар’їнці тривають бої.
• 27 січня близько 17:45 бойовики здійснили обстріл Луганська.
Як повідомляє informator.lg.ua з посиланням на користувачів в соцмережах, кілька ракет впали в П’ятому залізничному провулку.
За попередніми даними, п’ять осіб отримали поранення.
За іншими джерелами, кількість постраждалих може становити від 6 до 26 осіб.
• Підрозділи збройних сил України провели спецоперацію, в результаті якої були знищені літаки та бойові вертольоти бойовиків.Це ворожа техніка. МІ-24 - це бойова техніка
Про це «Українській правді» розповів в.о керівника прес-центру Генштабу Владислав Селезньов.
• 60 дітей загинули за час ведення бойових дій на Донбасі.
Про це на прес-конференції сказав уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба, передають «Українські новини».
«За попередніми підрахунками, в минулому році загинуло близько 50 дітей і вже в цьому році були вбиті 10 дітей», — сказав він.
Кулеба зазначив, що 26 січня за обстрілу бойовиками житлових кварталів Авдіївка (Донецька область) була важко травмована дитина.
• Верховна Рада визнала Росію державою-агресором.
За відповідну заяву до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, парламентської асамблеї НАТО, парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентів проголосували 271 депутатів.
«Верховна Рада визнає Російську Федерацію державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України не допустити безкарності винних за злочини проти людяності вчинені від початку російської агресії проти України», — наголошується в заяві.
28 січня 2015 року
• Ірина Вовк. «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів»
[Дебальцеве]
ДМИТРО ЗАПЛІТНИЙ (08.06.1983 — 28.01.2015). 128 ОГПБр
Андрій Капчур їхав на війну з своїм односельчанином Дмитром Заплітним: у селі тут усі всіх знають і не раз у гостях бували, хоч хлопці і жили одне від одного за півкілометра. Воювали хлопці пліч-о-пліч, в одній 128-ій гірсько-піхотній, на одному випаленому Дебальцівському плацдармі, а загинули з різницею в три дні. Тільки от Дмитра хоронили тиждень по смерті, бо тіло хлопці винесли з поля бою, а Андрія лише зі кілька місяців, коли його впізнали за ДНК-експертизою.
Дмитро боронив найпершу лінію в районі Дебальцевого: спершу — Нікішине, потім шахту Ольховатська, а після 20 січня — село Новоорлівка на ВОПі, під самим носом у найманців, між уже окупованими ними Єнакієвим і Шахтарськом. Тож тому, хто трохи знає карту бойових дій зими 2015-го, волосся дибки стане від названих пунктів. Це — повна небезпека, «нуль». Старший оператор взводу протитанкового батальйону Заплітний боронив Дебальцівський плацдарм до 28 січня — до фатального артобстрілу їхнього ВОПу: пряме влучання «Граду» відібрало Дмитрове життя.