Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9501-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
Другий том «Від першого до другого ‘‘Мінська’’» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» висвітлює події з вересня 2014 року до 20 лютого 2015 року.
• В ході бойових дій у населених пунктах Опитне та Водяне Донецької області українськими військовими розгромлено батальйон бойовиків. Про це інформує прес-служба Міноборони.
Зазначається, що українські військовослужбовці знищили більше 50-ти терористів, п’ять осіб знаходяться у полоні українських військових, захоплено 2 БМП та артилерійське озброєння противника, знищено 4 танки, автомобільна техніка та боєприпаси терористів.
• Депутат і командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко заявляє, що бойовики відійшли від передових позицій в окремих районах 25-го й 29-го блокпостів, а також покинули 31-й блокпост.
24 січня 2015 року
• Зведення новин
Мікрорайон «Східний» у Маріуполі знову був обстріляний з «Градів». Про це повідомляє місцеве видання 0629.com.ua з посиланням на дані місцевих жителів.
Кількість жертв обстрілів у Маріуполі зросла до 27 осіб.
Про це повідомив секретар міськради Маріуполя Андрій Федай.
«Вже 27 загиблих, з них двоє дітей, 97 поранені, у т. ч. — п’ятеро дітей. Є дуже важкі», — повідомив він.
• Лідер донецьких бойовиків Олександр Захарченко заявив, що в суботу почався наступ на Маріуполь.
Про це він сказав, виступаючи перед людьми у Донецьку. Його слова були зустрінуті криками «Ура!» і «Алілуя».
«Сьогодні почався наступ на Маріуполь», — заявив він.
Також він висловив надію, що через кілька днів бойовики замкнуть «Дебальцевський котел».
• На Донеччині бойовики зайняли с. Красний Партизан.
Інформацію про це підтвердили у штабі АТО з посиланням на начальника прес-центру Романа Туровця.
При цьому у штабі підкреслили: до цього селище було нейтральною територією і українських військових там не було вже довгий час.
• Бої в районі Донецького аеропорту тривають, сили АТО утримують свої позиції.
Про це повідомив керівник ІАЦ РНБО Андрій Лисенко.
«Ситуація в Донецькому аеропорту не змінилася. Частина його контролюється українськими військовослужбовцями. У той же час аеропорт зараз є полем бою, там фіксуються зіткнення, з боку супротивника — обстріли», — повідомив він.
• Протягом минулої доби сили АТО знищили 265 бойовиків.
Про це заявив глава Міноборони Степан Полторак.
«Тілька за 23 січня нами було знищено вздовж усього фронту 265 терористів і найманців з Росії. Так, у р-ні н. п. Сміле (Луганщина) знищено близько 200 осіб. Ще приблизно 50 бойовиків — в р-ні н.п. Водяне та Опитне», — заявив Полторак.
25 січня 2015 року
• Ірина Вовк «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів»
МИКОЛА ЖУК (10.09.1977 — 25.01.2015). 128 ОГПБр
Після цього дзвінка Олена намагалася просто не думати про погане. «У нього досвід, він кадровий військовий, він спеціаліст», — як мантру повторювала подумки жінка. Та й вони перед його відправкою домовилися: коли їй зле або погане передчуття чи ще якісь недобрі знаки, то вона може його набрати — просто почути голос. І він обіцяв: якщо зможе говорити — то відповідає і говорить, а якщо ні, то просто казав, що в нього все гаразд і передзвонить пізніше. Так Олена могла заспокоїтися, що з чоловіком усе в нормі. А 24 січня вона почула в слухавку постріли. Він взяв слухавку й говорив. Того дня Олена вперше почула телефоном війну — обстріл набирав обертів, і Коля просив передзвонити.
— Все, все, Лена, не могу говорить! — поспіхом прощався капітан. — Это не выстрелы, это машину заводят.
Микола сказав тоді перше, що прийшло в голову: звісно, Олена не повірила, бо це був зовсім не звук двигуна, це було цокання по металу — грубе, настирливе й монотонне, яке проймало Олену за тисячу кілометрів.
Вона почула короткі гудки й кілька хвилин просто просиділа мовчки...
Коля озвався лише наступного дня вранці. Обстріл закінчився, і вони мали трохи часу, аби поговорити. Микола не хотів розповідати про вчорашнє, а Олена цього разу й не розпитувала. Тільки вкотре просила скоріше у відпустку вирватися, бо за п’ять місяців, які Микола був у зоні бойових дій, він так і не зміг приїхати додому.
— Коля, ну хоть на несколько дней, хоть на праздники приедь к нам с Настей...
Олені було прикро й навіть образливо, що інші хлопці приїздили додому, а Микола був постійно серед боїв.
— В моей батарее все — мобилизованные, нет контрактников. Я не могу приехать и оставить их одних, еще и на праздники.
— Другие же приезжают... — втрачала надію Олена.